Воїн, який із 2015 року боронив Батьківщину та повернувся до служби після поранення, залишив по собі приклад мужності й відданості

Війна та тяжка хвороба забрали життя відважного воїна-земляка з Кременеччини: 15 березня зупинилося серце захисника України, старшого сержанта Леоніда Браги.

Леонід Петрович Брага народився 23 вересня 1971 року в селі Федорівка. Проживав у селі Куп’євате Глобинської громади. Його доля була поєднанням невтомної праці та щирого патріотизму: від водія-далекобійника до волонтера та оборонця, який ще з 2015 року став на захист рідної землі.

Навіть важке поранення, що підірвало здоров’я, не зупинило його — Леонід повернувся до лав Збройних сил України. Як старший технік 8-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону, він віддав усі сили та серце служінню Батьківщині. Його самовідданість — це приклад того, як вірність присязі та любов до України стають вищими за особистий біль.

У Леоніда Браги залишилися матір, дружина та троє дітей. Вічна і світла пам’ять захиснику! Щирі співчуття рідним та близьким.

Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Вічна пам’ять і слава відважному Воїну, який поклав на вівтар Вітчизни найцінніше – своє життя! Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про воїна-земляка Леоніда Брагу стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті близьких, друзів, бойових побратимів, усіх хто знав його, любив і шанував.

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Богдана як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.