На Тернопільщині діють три єпархії ПЦУ: Тернопільська під управлінням митрополита Нестора (Писика), Тернопільсько-Теребовлянська під управлінням єпископа Павла (Кравчука) та Тернопільсько-Бучацька під управлінням архієпископа Тихона Петранюка — офіційного підозрюваного у державній зраді, власника паспорта «ДНР», фігуранта кримінальних проваджень. 29 травня саме він вручав державну нагороду директору Кременецько-Почаївського заповідника від імені Митрополита Епіфанія — на канонічній території іншого архієрея. Що це означає для ПЦУ, держави і суспільства.

Поки Православна Церква України закликає парафії УПЦ МП переходити під її омофор — на Тернопільщині одну з трьох єпархій очолює людина з кримінальним провадженням, підозрою у державній зраді та паспортом «ДНР». І саме вона офіційно представляла Предстоятеля на державному заході

Тернопільщина — це три єпархії Православної Церкви України.
Тернопільська єпархія — митрополит Тернопільський і Кременецький Нестор (Писик). Тернопільсько-Теребовлянська єпархія — єпископ Тернопільський і Теребовлянський Павло (Кравчук). Тернопільсько-Бучацька єпархія — архієпископ Тернопільський і Бучацький Тихон (Петранюк).
Три єпархії. Три архієреї. І одна проблема, яку Священний Синод ПЦУ вперто не помічає.

Підтримати молитву

Церква, яка кличе до себе — і тримає злочинця в рясі

ПЦУ сьогодні активно закликає парафії Української православної церкви Московського патріархату переходити під свій омофор. Це — державна політика, суспільний запит і питання національної безпеки в умовах повномасштабної війни.
Але як може ПЦУ бути моральним авторитетом для тих, хто вагається, якщо в її складі — на єпископській кафедрі — перебуває людина з такими даними:

Кримінальне провадження №12012003005000359 за ч. 4 ст. 190 КК України — шахрайство в особливо великих розмірах, статус — обвинувачений. Перебування під вартою в ізоляторі тимчасового тримання Луганського МУ ГУМВС. Вихід під заставу 114 700 гривень. Розписка про добровільну співпрацю зі структурами так званої «ЛНР» з агентурним псевдонімом «Ферзь». Копія паспорта громадянина «ДНР». Підозра у державній зраді. Церковна броня рідному брату — засудженому за загибель людини та збут вогнепальної зброї іжевського виробництва.
Це — архієпископ Тихон Петранюк, керуючий Тернопільсько-Бучацькою єпархією ПЦУ.

29 травня. Державний захід. Державна нагорода. Від імені Предстоятеля

Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник відзначив 25-річчя від дня заснування. Захід зібрав справжню еліту музейної та наукової України: Неля Куковальська — генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська», Тетяна Кербут — генеральний директор Національного заповідника «Гетьманська столиця», Ірина Мошик — генеральний директор Національного заповідника «Глухів», Анатолій Маціпура — генеральний директор «Замків Тернопілля», Ірина Мигович — директор Державного історико-архітектурного заповідника у Бережанах, Ігор Тимець — голова правління «Західноукраїнської спілки музеїв», представники Львівського національного університету імені Франка, директор Департаменту культури і туризму ТОДА Світлана Байталюк.
Говорили про збереження святинь, виклики воєнного часу, майбутнє культурної спадщини України.

І в цей день директор заповідника Василь Ільчишин отримав орден святого великомученика Юрія Переможця від імені Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія.
Вручав — Тихон Петранюк.

Не митрополит Нестор — архієрей, на канонічній території якого стоїть сам заповідник, настоятель Почаївського Свято-Духівського монастиря згідно з Постановою №97 Священного Синоду ПЦУ від 2 лютого 2025 року. Не єпископ Павло Кравчук — архієрей Тернопільсько-Теребовлянської єпархії. Не намісник Почаївського Свято-Духівського монастиря архімандрит Кирило (Мандзич).

Людина з паспортом «ДНР» і агентурним псевдонімом «Ферзь» офіційно представляла Предстоятеля Православної Церкви України на державному заході.

Канонічне непорозуміння — чи свідома система?

Постанова №97 Священного Синоду ПЦУ від 2 лютого 2025 року однозначна: Почаїв і Кременець — канонічна територія Тернопільської єпархії під управлінням митрополита Нестора. Саме він є настоятелем Почаївського Свято-Духівського монастиря. Саме він — законний представник Церкви на цій землі.

Тернопільсько-Бучацька єпархія архієпископа Тихона — це інша канонічна територія. Його присутність на цьому заході як представника Предстоятеля є не лише канонічним непорозумінням. Це публічна демонстрація того, хто насправді має вплив і доступ до Предстоятеля.

Хто це вирішив? Хто санкціонував? Чи знав про це Предстоятель особисто?
Синод мовчить.

Коментар голови Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія Наталії Шевчук

— Коли я побачила, хто саме вручав орден від імені Предстоятеля на державному заході в межах Тернопільської єпархії — у мене виникло лише одне запитання: невже у Митрополита Епіфанія справді скінчились гідні представники?
На Тернопільщині є три єпархії ПЦУ. Є митрополит Нестор — гідний архієрей на своїй канонічній землі. Є єпископ Павло Кравчук. Врешті — є намісник монастиря в самому Почаєві. Але обрали Петранюка. Людину з кримінальним шлейфом, з паспортом країни-агресора, з провадженням за державну зраду.
Ми публікували судові документи. Ми публікували офіційні відповіді державних органів. Священний Синод ПЦУ мовчить. І це мовчання вже само по собі є відповіддю — і вироком.
ПЦУ прагне визнання Вселенського Патріархату. ПЦУ є духовним символом незалежної України. Але символ не може мати обличчя людини з паспортом держави-агресора. Це не московський патріархат — це наша церква. І саме тому це боляче вдвічі.
Або щось у нас з розумінням не те. Або щось в державі і в церкві відбувається не те. І тернополяни мають право знати — що саме.

Що це означає для суспільства

В будь-якій правовій державі ситуація, коли людина з офіційним статусом підозрюваного у державній зраді публічно представляє національну релігійну інституцію на державному культурному заході — є скандалом державного рівня.

В Україні — в умовах повномасштабної війни, коли довіра до інституцій є питанням виживання суспільства — це не просто скандал. Це виклик до кожного, хто ухвалював це рішення. І до кожного, хто мовчить.

Аналітичний матеріал підготовлено на основі відкритих джерел, офіційних документів та матеріалів ГО «Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія УАПЦ»
mefodiy.org.ua