Коропецька громада в жалобі: солдат 105-ї бригади ТрО Степан Гриник віддав життя, захищаючи Батьківщину від російської агресії

Скорботну і трагічну звістку повідомили у Коропецькій територіальній громаді: передчасно відійшов у вічність воїн-земляк Гриник Степан Дмитрович, (03.12.1970 – 30.03.2026). Мешканець Коропця захисник України Степан Гриник поліг у бою під час виконнання обов’язків військової служби, як солдат 105-ої окремої бригади територіальної оборони.

«У скорботі низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя та висловлюємо співчуття, спільно розділяючи біль втрати з рідними та близькими Захисника України, який до останнього подиху віддано боронив рідну землю. Висловлюємо щирі співчуття дружині Ользі, матері Ганні, сестрі Наталії, дочці Ірині та зятю Івану, внукам Максиму та Владисдаву рідним та близьким, друзям, побратимам», – зазначили у громаді.

З 31 березня до 04 квітня 2026 року у Коропецькій територіальній громаді оголошено Дні жалоби, відповідно до розпорядження селищної ради.

Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Вічна пам’ять і слава відважному Воїну, який поклав на вівтар Вітчизни найцінніше – своє життя! Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про воїна-земляка Степана Гриника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті близьких, друзів, бойових побратимів, усіх хто знав його, любив і шанував.

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Степана як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.