2 липня – пам’ять апостола Юди, брата Господнього по плоті.

Святий апостол Юда, з числа 12-ти учнів Христових, походив з роду царя Давида та Соломона, був сином праведного Йосипа Обручника від його першої дружини.

Набожність батьків, а також близьке споріднення із святою Родиною, а вслід за тим добрий приклад з її життя послужили причиною того, що святий Тадей відзначався надзвичайними чеснотами. Коли прийшов час апостольської діяльності Ісуса Христа святий Юда-Тадей став його ревним учнем. Будучи його близьким родичем, ніколи цим не чванився і називав себе слугою Христовим.

Через збіг обставин носив він те саме ім’я, що й Юда-Іскаріот, через те виникла довголітня кривда для святого Юди, тому незважаючи на Його великі заслуги для віри і мученицьку смерть, люди забули про нього, приймаючи Його за Юду зрадника.

Святий апостол Юда мав і інші імена: євангеліст Матвій називає його «Леввієм, прозваним Фаддеєм» (Матвія 10:3), святий євангеліст Марк також називає його Фаддеєм (Марка 3:18), а в Діяннях святих апостолів він згадується під ім’ям Варсави (Діяння 15:22).

Юда Тадей ще за життя на землі був наділений Ісусом Христом ласкою творити чуда. Існує передання, що король Едеси захворів на проказу, колись невиліковну хворобу. Король, почувши про чудеса, які творив живий тоді на землі Ісус Христос, послав до Нього свого слугу з проханням про порятунок. Були це останні дні апостольської праці Спасителя. Ісус Христос відмовився від подорожі в Едесу, а доручив цю місію своєму улюбленому учневі Юді-Тадеєві, який після смерті й воскресіння свого Учителя направився в Едес. Король уже знав про розп’яття Ісуса Христа і вірив, що Він буде Сином Божим, а тому святого Апостола, посланця Ісуса, прийняв з великими почестями. Дотиком рук святий Тадей чудесно оздоровив віруючого короля і багатьох його підданих. І це чудо подіяло так, що король та всі, хто одужав, стали християнами.

По вознесінню Господа Ісуса Христа апостол Юда відправився з проповіддю Євангелія. Він поширював віру в Христа спочатку в Юдеї, і Галілеї, Самарії та Ідумеї, а потім – в країнах Аравії, Сирії та Месопотамії. Святий апостол Юда ходив з проповіддю до Персії і звідти написав на грецькій мові своє соборне послання, в коротких словах якого укладено багато глибоких істин. Воно містить догматичне вчення про Святу Трійцю, про втілення Господа Ісуса Христа, про відмінність Ангелів добрих і злих, про майбутній Страшний Суд. Апостол переконує віруючих берегти себе від плотської нечистоти, бути справними на своїх посадах, молитві, вірі і любові, обертати на шлях порятунку заблудлих людей, охороняти себе від навчань єретиків. Апостол Юда вчить, що недостатньо лише віри в Христа, необхідні ще і добрі справи, властиві християнському вченню.