Вшановуйте святого Філарета Милостивого, що жив у VIII столітті, якого здобув славу жертводавця та нищелюбця. Його приклад великодуши та любові до ближнього стали прикладом благочестя для нащадків. Відзначайте День пам’яті святого 14 грудня за григоріанським календарем разом із Православною Церквою.

Молитва до праведного Філарета Милостивого, Пафлагонянина

День пам’яті: 14 грудня за григорянським календарем Православна Церква вшановує святого Філарета Милостивого

Праведний Філарет Милостивий, син Георгія та Ганни, виріс у благочесті та боязливості перед Богом, жив у VIII столітті в селі Амнія Пафлагонської області (Мала Азія). Його дружина, Феозва, належала до багатої та шанованої родини, і у них були діти: син Іоат та дочки Іпатія та Єванфія.

Філарет був багатим та видатним дворянином, але його багатство не приносило йому радості. Знаючи, як багато людей страждає від бідності, він згадував слова Спасителя про Страшний Суд та “малих сих” (Мф. 25:40), апостола про те, що людина, помираючи, нічого не виносить із світу (1Тим. 6:7), та рядки царя Давида про винагороду праведника (Пс. 36:25). І Філарет здобув славу жертводавця.

Митрофорний протоієрей Борис Табачек намісник патріаршого кафедрального Свято-Володимирівського собору м.Києва

Одного разу ізмаїльтяни (араби) напали на Пафлагонію, виснажили країну та розграбували маєток Філарета. У нього залишилося 2 воли, корова, кілька ульїв і будинок. Проте навіть це він поступово роздав бідним. Він стійко та лагідно виносив докори дружини та насмішки дітей. “У мене є в сховищах, вам невідомих, таке багатство і такі скарби”, – відповідав він рідним, – “яких вам вистачить навіть якщо ви і сто років проживете без турбот та ні про, що не піклуючись”.

І Господь віддячив Філарету за його милосердя: коли було віддано остання міра пшениці, йому від його старого друга прийшло сорок мір, і після того, як було віддано жебраку теплий одяг, до нього повернулося багатство.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

У той час візантійська імператриця Ірина (797–802) шукала наречену для сина – майбутнього співвладаря Костянтина Багряного (780–797), і для цього вона вислала послів по всій імперії. Посли не оминули і Амнію. Коли Філарет та Феозва дізнались, що високопосадовці повинні відвідати їх дім, Філарет дуже втішився, а Феозва опечалилась: в домі взагалі не було ніякої їжі, а про відповідну гостину навіть думати не було. Але Філарет наказав дружині ретельно прибрати в домі. Сусіди, дізнавшись, що очікуються царських послів, принесли в достатку все для багатої зустрічі важливих гостей. Посли вибрали для царського огляду разом із 10 найкрасивішими дівчатами онуку Філарета Марію. Марія перевершила своїх конкуренток добротою та скромністю і стала царицею, а Костянтин Багрянородний щедро одарив Філарета за таку гідну дружину. Так повернулися до Філарета слава та багатство. Але, як і раніше, святий жертводавець щедро роздав милостиню та влаштовував трапезу для бідних, потребуючих і сам служив їм під час цих трапез. Всі дивувалися покірливості Філарета і казали: “Воістину цей чоловік – цілком Божий, справжній учень Христовий”.

Слугам праведний Філарет Милостивий велів зробити три скрині і наповнити їх окремо золотими, срібними і мідними монетами: з першої брали милостиню зовсім нещасливі-жебраки, з другого – втративші свої засоби до існування, а з третьої – ті, хто лицемірно вибивав гроші.

Так, не приймаючи пошани, в покорі та пожертві блаженний старець досяг 90 років. Передбачаючи свою кончину, він вирушив в константинопільський монастир Родольфію, роздав там все, що мав при собі, на потреби монастиря та бідних. Закликаючи родичів, наставляв їх у скромності та смиренні і непостійності земного життя, мирно віддався Богу. Помер він у 792 році і похований в обителі Суда Родольфія в Константинополі.

Святість праведного Філарета підтвердило явлене після його смерті чудо. Коли тіло святого несли до місця поховання, один чоловік, одержимий бісом, схопився за домовину і йшов із похоронною процесією. На цвинтарі відбулося одужання одержимого демоном: біс повалив чоловіка на землю, а сам у чудесний спосіб вийшов із нього. Багато інших чудес і одужань траплялися біля місця поховання святого.

Після смерті праведного Філарета його дружина Феозва жертовно працювала, відновлюючи в Пафлагонії монастирі та храми, зруйновані під час іноземних наїздів в пам’ять про свого праведного чоловіка Філарета Милостивого.

Молитва до святого праведного Філарета Милостивого:

О, предивний обранцю Божий, Філарете Милостивий! Амнії найщедріший хлібодавцю, Православ’я світильнику, Господа Бога рабе добрий і вірний! Ти бо всім серцем за Євангелієм пішов за Христом і даний тобі талант премудрий примножив: сиріт і убогих одягав і годував; подорожніх і убогих до свого дому приводив, скорботних і засмучених утішав, померлих і тих, що на стежках впали похованню віддавав; всім різним чином послужив, і так віру свою ти ділами показав.

О, святий угоднику Божий, не відкинь нас, що в скорботах життєвих знемагаємо і в пристрастями гріховними опановані. У всі дні безнадійність і легкодухість хитають нашу віру, жорстокосердість і озлоблення томлять серця наші і охолоджують любов нашу; а честолюбство і нетерпіння псують душі наші, і так, як убогі, в ділах благих зубожіли. Ти ж, отче праведний, змилосердившись над нами, благай Христа Бога, щоб збагатив наші серця Духом Своїм Святим, зцілив душевні і тілесні недуги наші, і, як ниву спраглу, напоїв нас щедротами чоловіколюбства Свого; щоб віру, довготерпіння і милосердя твоє наслідуючи, ми у благочесті та чистоті пожили всі дні життя нашого.

Ще молимо тебе, преблаженний, коли настане час відходу нашого із життя тимчасового, підведи нас до покаяння нелицемірного, щоб ми з’єдналися із Христом Спасителем нашим через святі Його Таїнства і стали наслідниками Царства Небесного, де в радості святих і ангелів сподобилися і поклонятися і прославляти Трисвяте Ім’я: Отця, і Сина, і Святого Духа, на віки віків. Амінь!

Джерело – Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія