26-річний сапер загинув під час виконання бойового завдання на Чернігівщині

Бучацька громада отримала чергову сумну звістку — 23 березня 2026 року перестало битися серце 26-річного захисника України, жителя села Білявинці Руслана Козара.

Підтримати молитву

Воїн-земляк, 1999 року народження, проходив службу на посаді солдата-сапера саперно-інженерного відділення. Життя Руслана обірвалося у населеному пункті Охрамієвичі Чернігівської області, де він виконував завдання з гарантування безпеки та захисту державних кордонів.

Руслан обрав одну з найнебезпечніших військових спеціальностей — саперну справу, щоденно ризикуючи життям заради миру на українській землі. Передчасна смерть молодого воїна стала великим потрясінням для рідних, близьких та всієї сільської громади.

Світла пам’ять про Руслана Козара, який у такому юному віці взяв на себе відповідальність за долю країни, назавжди залишиться в серцях односельчан та побратимів. Місцева влада висловлює глибокі співчуття родині, розділяючи невимовний біль цієї втрати.

Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Вічна пам’ять і слава відважному Воїну, який поклав на вівтар Вітчизни найцінніше – своє життя! Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про воїна-земляка Руслана Козара стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті близьких, друзів, бойових побратимів, усіх хто знав його, любив і шанував.

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Руслана як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.