Монастир святих первоверховних апостолів Петра і Павла Православної Церкви України в Ниркові відомий на Тернопільщині, як Червоногородський Замок у храмове свято 12 липня 2022 р.Б. — дня вшанування святих апостолів Петра і Павла — залишився забутим та занедбаним правлячим архієреєм Тихоном (Петранюком).

Натомість Його Високопреосвященство активно гастролює по інших монастирях, як то Великий Хресто-Воздвиженський Манявський скит чи от, до прикладу, як вчора повідомила Тернопільсько-Бучацька єпархія: 12 липня 2022 року, у день пам’яті святих первоверховних апостолів Петра і Павла, архієпископ Тернопільський і Бучацький Тихон на запрошення єпископа Хмельницького і Кам’янець- Подільського Павла взяв участь в божественній літургії у кафедральному соборі святого Апостола Андрія Первозванного у Хмельницькому.

А якже власний монастир? Чи може — не монастир і не власний? А де ж ченці, братія монастиря? Чи те, що не можна продати, правлячого архієрея не турбує? Не архієрейська справа дбати про єпархію, монастирі, парафії та духовні місії, головне: я — красивий.

Владика Тихон, як подейкують у церковних кругах, називає себе ІКОНОЮ СТИЛЮ ПЦУ — за, як він вважає, витончений смак та особливу любов до розкішних брендових речей у тому числі церковних.

А тому на численних фото «мажор-чернець» демонструє вельми коштовні одягання — митри, панагії тощо, і стає прикладом наслідування для молодих священослужителів. Свій високий статус в церкві владика Тихон підтримує, як може: чим дорожче платтячко і панчохи — тим краще, головне, щоб побільше золота! Багато людей з усієї України зараз останнє віддають на передову, а наш чернець-франт тільки те й робить, що наряджається подорожче, немов панночка на виданні.

Скандали щодо розкішного способу життя священнослужителів виникають періодично як в Православній церкві України, так і в інших церквах. Віряни звертають увагу на їхні надто дорогі авто та вбрання. Потрібно пам’ятати, що кожен священнослужитель повинен бути зразком, якщо не ідеалом для своєї пастви— про це постійно наголошує митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Відтак у ПЦУ закликають проявляти смирення і скромність.

«Ми як церква з самого початку наголошували, що не можна спокушати свою паству розкішним способом життя, який суперечить нормам кожного священнослужителя. Особливо ченця», — пояснив предстоятель Православної церкви України.

Блаженніший Митрополит Епіфаній зауважує під час проповіді, що Вище духовенство є ченцями. Тож вони не повинні забувати про ті обітниці, які давали під час свого постригу: бути скромними, не дбати про земне, а дбати про духовне і небесне.

«Звичайно, в сім’ї не без винятку. І деякі священнослужителі проявляють таку поведінку, яка шкодить загалом інтересам церкви…».

В Україні, прости Господи, вже є подібні любителі розкоші в мантіях — той же Митрополит Павло (Петро Лебідь) — архієрей Української православної церкви московського патріархату, намісник Успенської Києво-Печерської лаври, який за пристрасть до авто класу «люкс», зокрема «Мерседесів», і отримав своє прізвисько «Паша-мерседес».

Життя в розкоші і не за Божими завітами давно стали фірмовими ознаками церковнослужителів московського патріархату. Саме їх зусиллями церква УПЦ МП перетворилась на бізнесову кампанію, а сенсом життя багатьох її представників стало самозбагачення, придбання люксових авто, шикарних будинків і зовсім не аскетичний спосіб життя. І у служителів цієї церкви є свій ідеал — предстоятель РПЦ Кіріл.

Пустих, розбещених розкішшю людей називають сибаритами, вони не мислять своє життя без надмірного достатку, задоволень і ледарства.

Що ж сибарит Тихон цілком впорається з тестом на потрапляння на службу до церкви Кіріла і Паші-мерседеса. До речі, брат Тихона — Петранюк Назар Іванович уже є священнослужителем храму Святих Петра і Павла УПЦ московського патріархату і також не «страждає» зайвою скромністю.

Брати-святоші Петранюки пнуться підвищитись над іншими, хизуючись достатками, а не високоморальним сумлінням пастиря. До слова сказати, Преподобний Паїсій Святогорець рекомендував почуватися щасливим, жити природним і простим життям, де немає місця надмірної розкоші, марнославства та марних хвилювань.

Пресслужба Тернопільської Єпархії