Патріарх Філарет звертається до світу з нагоди 90-ї річниці Голодомору-геноциду, висвітлюючи страшні події 1932-33 років та порівнюючи їх із сучасною агресією Росії. Свідчення очевидця та відзначення світового визнання подій додають емоційну глибину зверненню. Патріарх закликає до єдності, віри в перемогу та молитви за невинно вбитих.

Трагедія 1932-33 років: пам’ять про Голодомор-геноцид- Патріарх Філарет

ЗВЕРНЕННЯ ПАТРІАРХА ФІЛАРЕТА НА 90-ТУ РІЧНИЦЮ ГОЛОДОМОРУ-ГЕНОЦИДУ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Сьогодні Україна вшановує 90 років страшної трагедії нашого народу та цілого людства – Голодомору-геноциду 1932-33 років. Тоді сталінська Москва в центрі Європи на найбільш родючій землі знищила майже десять мільйонів українців. Багато місяців старі, малі, дорослі конали найстрашнішою смертю – голодною, бо так було наказано з Москви. З житниці вивезли весь хліб і ще й забороняли завозити тим, які хотіли врятувати вмираючих.

Сьогодні ранком, напередодні цієї жахливої дати, коли всі люди доброї волі готувалися вшанувати пам’ять жертв Голодомору, за вказівкою вже путінської Москви було наказано вкотре бомбити Україну – летіли смертоносні дрони на мирні міста і села. Знову наших співвітчизників розбудила повітряна тривога, бо з Москви пролунав наказ – вбивати українців.

Я один із небагатьох живих свідків тієї спланованої антиукраїнської акції, засвідчую: це було навмисне знищення волелюбних і непокірних українців. У пам’яті тоді малого хлопця, який пережив Голодомор на українському Донбасі, закарбувалося, що гинули від голодної смерті саме по селах українці, а в містах, на шахтах, де жило і працювало переважно завезене з Росії населення, голоду не було – влада давала пайки, щоб крило смерті їх не заділо. Я бачив особисто, які методи застосовувала радянська влада. Мій батько працював на цементному заводі, а там були люди з села і їм хліба не давали. А поруч була шахта, там давали їсти, бо там в більшості працювали росіяни. І тому, мій батько змушений був покинути село і поїхати на шахту, щоб отримувати шматок хліба – 200 грам на душу. І мій рідний дід помер від голоду, бо йому не вистачило хліба. У той рік був великий урожай. Великий урожай і голод речі несумісні. Влада цією акцією хотіла просто викорінити українців.

Світ лише зараз починає розуміти масштаби цієї трагедії українства, а тому парламенти 28 країн світу вже визнали штучний голод в Україні – геноцидом українського народу, тобто навмисним знищенням.

24 лютого 2022 року відкрило очі багатьом, хто ще був засліплений міфами про те, що росіяни «братній православний народ». Трагедія Бучі, Бородянки, Маріуполя, Ізюма, Бахмута та інших українських міст і сіл показали не лише імперську, але й антихристиянську суть Росії.

Перед тим як вбити, ворог прагне нас залякати, зломити нашу волю до свободи. Ми християни не боїмося, бо знаємо, що правда з нами, а отже і Господь Бог. У Священному Писанні сказано: “Я Господь, Бог твій; тримаю тебе за праву руку твою, говорю тобі: «не бійся, Я допомагаю тобі”. (Іс. 41, 13).

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Нині Москва не може застосувати проти нас голод, як це було в 1932-33 році, тому вдаються до інших методів, бо нас боронять Збройні сили України. Вони також тримають фронт, захищають нас, знищують російські ракети та дрони.

Звертаюся до цілого світу, в першу чергу до всіх християн, пам’ятати цю антилюдську трагедію, вчинену імперською Москвою та усвідомити її терористичну, тоталітарну нинішню суть.

Запорука нашої перемоги і в нашій пам’яті. Ми зобов’язані пам’ятати, якою страшною ціною людських жертв здобувалася наша Незалежність, скільки людей поклали життя за нашу свободу, пам’ятати уроки минулого, бути єдиними, твердими та мужніми у відстоюванні суверенітету.

Зараз триває російсько-українська війна, але чим вона закінчиться? Перемогою України. Тому що Росія агресор, а Україна страждає. Перемагає завжди правда, а вона за нами. Бо ми захищаємо свою землю, а не нападаємо на інших. Відповідно і Бог на нашому боці. Ми твердо віримо в це!

Молюся за всіх невинно вбитих під час Голодомору-геноциду 1932-33 років. Нехай Господь Бог упокоїть їх в оселях праведників, у Царстві Небесному і пошле вічну пам’ять. А Україні – перемогу над ворогами і довгоочікуваний справедливий мир.

ФІЛАРЕТ,
Патріарх Київський і всієї Руси-України

25 листопада 2023 року
м. Київ