Дізнайтеся про вражаючу історію Іверської ікони, яка пережила війні та чудеса, ставши охоронителькою Афонського монастиря. Жертва вдови, молитва старця і благословення Богородиці – об’єднання, яке стало визначальним для вірян.

Вшанування свята 12 лютого: Історія чуда, яке стало символом непохитної віри та благословення на Широкому Афоні

12 лютого – день, коли Православна Церква вшановує чудотворну Іверську ікону Божої Матері. За легендою, цей святий образ, збережений в Іверському монастирі на Афоні, має непересічну історію врятування та дивовижних чудес.

Історія Іверської ікони сягає Х століття, часів імператора-іконоборця Феофіла. В цей період важко було зберігати святі ікони, але вдова вирішила ризикувати. Воїни напали на неї, але вона змогла врятувати ікону, опустивши ікону в море.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Чудо сталося, коли ікона, відділена від своєї охоронительки, пливла по воді на річці. Спостерігаючи за дивом, вдова попрощалася з сином, з надією на його порятунок. Син подався в подорож та дістався Афону, де став ченцем. Згідно з передачею, сама Богородиця з’явилася старцеві, визначивши місце для ікони.

Чудеса не закінчились: ікону намагалися перевезти в інший храм, але вона віддалялася, поки старець Гавриїл не отримав віддану від Богородиці волю залишатися на Афоні та оберігати монастир. Ікона стала символом багатьох див та благословення, включаючи чудотворне поповнення запасів та зцілення.

Сповідь перського воєначальника і його покаяння перед образом Богородиці врятували монастир від нападів. За переданням, Іверська ікона стане знаком кінця світу, знову піднімаючись на воді на Схід, на зустріч Христу.

Сьогодні Іверська ікона продовжує бути об’єктом поклоніння та надії на благословення. Її історія — великий резонанс духовної віри та непохитності у вигляді випробувань.

Молитва до Іверської ікони Божої Матері

О Пресвята Діво, Мати Господа, Царице Небес і землі! Зглянься на багатостраждальне зітхання душ наших, подивися з висоти святої Твоєї на нас, що з вірою і любов’ю поклоняємося пречистому образу Твоєму. Ось бо, в гріхи занурені і скорботами обтяжені, дивлячись на образ Твій, як на Тебе живу, що перебуваєш між нами, приносимо смиренні наші моління. Бо не маємо ні іншої помочі, ні іншого заступництва, ні втіхи, тільки Тебе, о Мати всіх скорботних і обтяжених! Поможи нам, немічним, утамуй скорботу нашу, настав на шлях праведний нас заблудлих, вилікуй і спаси безнадійних, даруй нам останок часу життя нашого у мирі та тиші проводити, подай християнську кончину, і на Страшному суді Сина Твого явися нам милосердною Заступницею, щоб завжди оспівували, величали і славили Тебе як благу Заступницю християнського роду зі всіма, що догодили Богові. Амінь.

Джерело – Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія