Справа, яка влучно показує, як церква може опинитися в ризику компрометації.

Війна, мобілізація і духовенство — коли межа між святим і незаконним стирається

13 листопада 2025 р. Священний Синод Православної Церкви України ухвалив рішення про тимчасове відсторонення Кирило (Михайлюк) — єпископа Ужгородського і Хустського — від керування єпархією після оприлюднення доказів щодо його ймовірної причетності до схеми з перешкоджання мобілізації.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

За офіційним повідомленням ПЦУ, рішення мотивовано тим, що в оприлюднених судових документах зазначено підозру в неправомірному перешкоджанні мобілізації чи наданні неправдивих документів у період воєнного стану.

Як повідомляють ЗМІ, слідство встановило, що понад 20 військовозобов’язаних могли отримати фіктивні посвідчення диякона чи священнослужителя для уникнення призову.

Чому це – удар по довірі до Церкви

Скандал у ПЦУ — єпископ, який фігурує у схемі ухилення від мобілізації, став ударом по публічному авторитету Церкви. У воєнний час народ очікує від церковних лідерів прикладу відповідальності й моральної стійкості. Ситуація, коли єпископ підозрюється у схемі, що сприяє ухиленню від захисту країни, підриває цей образ.

Сприйняття справедливості. Якщо духовна структура не здатна оперативно відреагувати на серйозні звинувачення проти своєї верхівки — для вірян це стає знаком того, що моральні стандарти можуть бути вибірковими.

Ризик подвійних стандартів. У ситуації, коли скрутний час вимагає солідарності і спільних зусиль — участь церковного ієрарха у схемі ухилення від мобілізації викликає обурення і питання: чи однакові правила для всіх?

Вплив на імідж ПЦУ. Як зазначають джерела, рішення ПЦУ про відсторонення єпископа на період розслідування може частково зменшити збиток для авторитету Церкви, але сам факт провадження — це глибоке пошкодження репутації.

Які питання залишаються без відповідей

Чому саме ця схема, за даними слідства, діяла у єпархії ПЦУ?

Які внутрішні контролі були проігноровані, і як саме можливе видавання фіктивних посвідчень стало можливим у церковних структурах?

Чому до публічного рішення про відсторонення довелося чекати докази — і чи не є це симптомом загальної слабкості церковного нагляду?

Наскільки ці події вплинуть на громади ПЦУ, особливо у регіоні Закарпаття, та чи не призведуть вони до внутрішнього розділення чи втрати вірян?

Що робить ПЦУ — і що має зробити

ПЦУ вже виконала перші кроки: єпископа Кирила відсторонено, заборонено звершення рукоположень, видачу довідок чи посвідчень від його імені. Також створено комісію Священного Синоду для вивчення ситуації в єпархії.

Але цього недостатньо. Щоб відновити довіру, Церква має:

– провести незалежне та прозоре розслідування всіх обставин справи,

– оприлюднити результати внутрішнього аудиту церковних структур,

– встановити чіткі процедури контролю за видачею посвідчень і зарахуванням до духовенства,

– дати публічну відповідь на питання громадян щодо етики і відповідальності церковних керівників.

Наслідки для церковної спільноти

Цей інцидент може мати довготривалі наслідки. Він підірвав імідж ПЦУ як церкви, яка має бути моральним авторитетом у час національного виклику. Він також створює ризик втрати частини громади, яка може розчаруватися або почати шукати альтернативи. У воєнний час, коли духовна підтримка має бути особливо сильною, такі скандали — це не просто внутрішній церковний інцидент, а соціальний виклик, який може відгукнутись у багатьох.

Ухвалено на засіданні Священного Синоду
шляхом телеконференції
13 листопада 2025 року

Розпорядження №74

Священного Синоду Української Православної Церкви
(Православної Церкви України)

«Про відсторонення від керівництва єпархією»

На підставі оприлюднених судових документів, які свідчать про підозру у неправомірному перешкоджанні мобілізації у період військового стану та надання для цього неправдивих документів, Священний Синод Української Православної Церкви (Православної Церкви України) вирішив:

1. Преосвященного Кирила (Михайлюка), єпископа Ужгородського і Хустського, з 13 листопада 2025 р. відсторонити від керування Ужгородсько-Хустською єпархією УПЦ (ПЦУ) на період розслідування висунутих проти нього звинувачень.

2. На цей період, починаючи з 13 листопада 2025 р., доручити Блаженнійшому Митрополиту Київському і всієї України Епіфанію керування Ужгородсько-Хустською єпархією УПЦ (ПЦУ).

3. Преосвященному Кирилу, єпископу Ужгородському і Хустському, забороняється звершення Таїнства Хіротонії (рукоположення), а також забороняється надавати будь-які грамоти, довідки і посвідчення щодо приналежності до духовенства будь-яких осіб як від свого імені,  так і від імені Ужгородсько-Хустської єпархії.

4. Утворити Комісію Священного Синоду для вивчення стану справ в Ужгородсько-Хустській єпархії на чолі з Преосвященним Іоасафом, митрополитом Івано-Франківським і Галицьким, членом Священного Синоду. Персональний склад Комісії затверджує своїм Указом Предстоятель, Митрополит Київський і всієї України.

Епіфаній,
Митрополит Київський і всієї України

Джерело: Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія