Чверть століття тому український народ отримав власну Конституцію новітньої Української держави. Для нас це був справді доленосний документ, який ствердив віковічні прагнення нашого народу жити в незалежній, суверенній, єдиній, демократичній державі, де саме людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

«Усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями…» – ці слова з преамбули Основного Закону багато про що нам говорять. Вони закарбовують, попри століття гонінь і богоборства, глибоку релігійність українського народу, наше потужне духовне коріння, яке, я переконаний, є доброю та міцною основою для розвитку сучасної державності.

Основний Закон писався і приймався 25 років тому – задля добра для всіх нас. Як християни ми керуємося в житті Законом Божим, а як громадяни своєї країни – насамперед, Конституцією. Тож шануймо її, дотримуймося, виконуймо. Не можна її зневажати чи попирати, бо не можна порушувати основу.

Безперечно, що жоден людський закон не може бути абсолютно досконалим, як це є із заповідями Божими. І благо тому народу, який свої закони прагне поліпшувати, взоруючись на Божественну істину, а не навпаки – через людські установлення підтримуючи сваволю та гріх.

Нині Україна проходить чи не найважче за часи своєї незалежності випробування війною. А тому нам, як ніколи, зараз потрібна єдність, чіткість, послідовність і справедливість Закону. Шануймо права та свободу, які дані нам Господом та гарантовані Конституцією. Але не забуваймо також про обов’язки і відповідальність за все, що ми робимо.

З Днем Конституції, Україно!

Джерело: Митрополит Епіфаній