Захисник України, який понад рік вважався зниклим безвісти, загинув у бою під Роботине. Рідне місто віддає останню шану своєму мужньому воїну

Трагічну звістку повідомили у Збаражській громаді: «на щиті» повертається додому воїн-земляк Валерій Кременевський. На жаль, сподівання близьких на добру звістку про Валерія не справдилися. Підтвердилося найгірше – захисник України Валерій Кременевський, який понад рік вважався зниклим безвісти, загинув.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Більше року мама чекала звістки від сина. У серці жевріла маленька надія, що Валерій живий. На жаль, молодий воїн поліг у бою більше року тому на Запоріжжі. І тепер навіки повертається до рідного дому, до Збаража, до всіх, хто його знав і любив. І вже з небес оберігатиме Україну та дорогих його серцю людей.

Валерію Кременевському було 32 роки. Він служив гранатометником піхотної роти. Загинув 23 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області.

Траурний кортеж з тілом захисника зустріли сьогодні, 14 травня, о 12-й годині у Сквері Героїв. Після спільної молитви колона попрямує до костелу Святого Антонія у Збаражі, де відбудеться панахида, а у 19 годині – парастас. Служба Божа з чином похорону розпочнеться у четвер, 15 травня, о 12-й годині.

Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Висловлюємо найщиріші співчуття сімʼї, рідним, близьким, друзям, побратимам Валерія Кременевського у зв’язку з цією непоправною втратою. Нехай Господь дасть сили пережити цей біль, а Герою дарує вічний спокій. Низький уклін захиснику України. Пам’ять про його жертовність і відвагу залишиться в наших серцях назавжди.

Гірко і боляче, що ми щодня втрачаємо золоте покоління… Війна — це одне з найбільших лих, яке може спіткати людство. Війна не тільки руйнує наші міста, села, домівки, але й ламає долі людей, змінює їхнє сприйняття світу і найгірше — забирає життя… Але Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях. Хай Господь дарує Царство Небесне та вічний спокій його душі!

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Валерія як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.