32-річний воїн загинув у стрілецькому бою на Сумщині, повернувшись на фронт після поранення та реабілітації

У Козовій 13 лютого попрощалися із Захисником України Олександром Черненком, який поліг у бою, захищаючи рідну землю.

Олександр Черненко був родом із Харківської області. До лав Збройних сил України він приєднався у вересні 2024 року. Служив старшим стрільцем-оператором 3 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 2 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону «Шквал» військової частини А7400.

Під час служби військовий зазнав поранення, проходив лікування та реабілітацію, після чого повернувся до виконання бойових завдань. 28 вересня 2025 року Олександр Черненко загинув під час стрілецького бою на території Сумської області. Йому було 32 роки.

Жителі громади зустріли полеглого воїна живим коридором шани. Прощання відбулося у церкві Святого Володимира, поховали Захисника України на місцевому кладовищі селища Козова.

«Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Вічна пам’ять і слава відважному Воїну, який поклав на вівтар Вітчизни найцінніше – своє життя! Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про воїна-земляка Олександра Черненка стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті близьких, друзів, бойових побратимів, усіх хто знав його, любив і шанував. Герої не вмирають… Вони покидають поле бою на землі і ангелами світла оберігають рідну Батьківщину та свій народ з небес…

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Олександра як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.