Михайлівський Золотоверхий собор – це місце особливої присутності благодаті Божої, яке стало символом відродження та пам’яті в Україні. Святиня, висаджена в повітря радянською владою, відіграє важливу роль в житті українського народу, зберігаючи пам’ять про героїзм та боротьбу за незалежність. Михайлівський Золотоверхий собор заслуговує шану та вдячність тисяч українців і гостей з усього світу.

Відродження давнього храму та символ української історії

Нікого не залишає байдужим ця золотоверха святиня в серці нашої столиці. Її ніжно-небесна блакить, її величні, спокійні та милі серцю образи, її загальна атмосфера намоленості й умиротвореності ніби, справді, являють нам частку Неба на землі. 23 роки тому Свято-Михайлівський Золотоверхий собор постав з руїн як знамено перемоги й правди, аби знову відіграти важливу роль не лише для Церкви, а й для всього нашого народу, нашої держави.

В 30-х роках минулого століття радянська влада, керована з Кремля, висадила в повітря цей собор, якому на той час було понад 800 років! Молитва в цьому давньому храмі лунала ще за 39 років до заснування москви. А наш Київ вже тоді мав храм, який був першим із визолоченою банею, тому і носив назву Золотоверхого.

Але хіба кремлівська влада поважає чужу історію, чужі святині? Вона їх може лише знищувати. Так трапилось і з давнім Михайлівським Золотоверхим собором, на місці якого планували звести урядовий центр у потворному стилі сталінського класицизму. Але Господь не допустив реалізації цих планів, благоволивши через кілька десятиліть відродити на цьому місці давню святиню, щоби дати їй нове життя.

Відбудували собор вже після відновлення незалежності України, освятили на День Києва у 2000-му. Сьогодні цей храм – місце особливої присутності благодаті Божої для всіх. Повсякдень тут лунає щира молитва за наш рідний український народ.

Михайлівський Золотоверхий вже став осердям і символом нашої новітньої історії: свого часу він відчинив двері, аби врятувати людей від нищення під час Революції гідності, а нині став центром особливого вшанування пам’яті полеглих героїв. Мури Золотоверхого собору закарбовують пам’ять про захисників, які віддали свої життя, боронячи нашу Батьківщину. Сюди з великою шаною і вдячністю приходять тисячі українців і високоповажних гостей з інших держав, аби вклонитися подвигу новітніх героїв і засвідчити повагу українському народу, його прагненню бути вільним, незалежним, жити на власній, Богом даній, землі.

Дякую Богу за Його милість до нас. Вірю й молюся за справедливий мир та перемогу України. І вітаю всіх киян з Днем міста – нашої славної давньої та незламної столиці!

Автор: Митрополит Епіфаній Предстоятель УПЦ (ПЦУ)