Полеглий воїн, випускник Тернопільської школи №14 імені Богдана Лепкого, назавжди залишиться у пам’яті громади світлою, щирою та мужньою людиною, яка віддала життя за Батьківщину

Сумна звістка сколихнула Тернопіль: у боротьбі за територіальну цілісність України загинув Ростислав Кецко. Полеглий воїн був випускником Тернопільської школи №14 ім. Б. Лепкого, де його пам’ятають як надзвичайно світлого, життєрадісного та цілеспрямованого юнака. Замість втілення мирних планів на майбутнє, Ростислав обрав шлях захисника, ставши на заваді ворогу та до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі.

Підтримати молитву

Вчителі та шкільні друзі згадують Ростислава як людину великої душі, яка завжди була готова прийти на допомогу. Його загибель — це непоправна втрата не лише для рідних, а й для всієї громади, яка втрачає найкращих своїх синів. Захисник повертається додому «на щиті», виконавши свій найвищий обов’язок перед українським народом. Світлий образ молодого Героя назавжди залишиться у серцях тих, хто його знав і любив.

Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Вічна пам’ять і слава відважному Воїну, який поклав на вівтар Вітчизни найцінніше – своє життя! Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про воїна-земляка Ростислава Кецка стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті близьких, друзів, бойових побратимів, усіх хто знав його, любив і шанував.

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Ростислава як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.