43-річний Тарас Васильєв поліг, захищаючи Україну від ворога. Його мужність та самопожертва назавжди залишаться у серцях тернополян

Сумна звістка знову прилетіла до Тернополя: боронячи рідну землю, загинув Тарас Васильєв. Тарас поліг 6 жовтня на Харківщині, до останнього захищаючи Батьківщину.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Воїну-земляку було лише 43 роки. Тарас мужньо протистояв ворогу, показуючи приклад незламності духу українських бійців. Відвага та самопожертва таких як Тарас наближають нашу перемогу.

Висловлюємо найглибші співчуття родині, друзям та побратимам Тараса Васильєва. Звичайно, що жодні слова не загоять рану від втрати рідної людини. Але нехай близьких і рідних підтримає вдячність усього Тернополя.

Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях. Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас.

Нехай спочиває з Богом…

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Тараса як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.