Вивчайте найвидатнішого богослова IV століття, Григорія Богослова – архієпископа, автора численних творів, і близького друга святителя Василія Великого. Дізнайтеся про його освіту, дружбу з Василієм, служіння в Константинополі та богословську спадщину.

Життя, Навчання та Служіння Вселенського Вчителя і Архієпископа

Цього святого шануємо як одного з найвідоміших богословів, одного з трьох вселенських вчителів, архієпископа Константинопольського, близького друга і сподвижника святителя Василія Великого, автора великої духовної спадщини (йому належать 243 послання, 507 богословських віршів і 45 проповідей), що дійшла до нас з ІV століття.

В перекладі з грецької ім’я Григорій означає «уважний», «зосереджений». Святителя назвали Григорієм на честь батька. До речі, можна сказати, що Григорій Богослов у буквальному сенсі слова походив із сім’ї святих: батько Григорій, єпископ Назіанський, мати Нонна, брат Кесарій і сестра Горгонія – всі вони після смерті були канонізовані Церквою і шануються серед святих.

Народився Григорій Богослов близько 330 року в південно-західній частині Каппадокії, недалеко від містечка Назіанза (нині це територія сучасної Туреччини). Отримав прекрасну різнобічну освіту, навчаючись у кращих тогочасних вчителів у школах Кесарії Каппадокійської, Кесарії Палестинської, в Олександрії, в Афінах. У Кесарії Каппадокійській Григорій познайомився з майбутнім вселенським вчителем, святителем Василієм Великим. Потім їхнє знайомство продовжилося під час навчання в Афінах і переросло в дуже міцну дружбу, на все життя.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Повернувшись з Афін, Григорій повернувся до батьків у Назіанз. Тут, майже в 30-річному віці, прийняв святе Хрещення, як це було звично в той час, і пішов у пустелю для монашого, аскетичного подвигу. Але на вимогу батька в 361 році повернувся в Назіанз і прийняв сан пресвітера.

У 378 році Антіохійський Собор запросив святителя Григорія допомогти Константинопольській Церкві, яка в той час більш ніж будь-яка інша була спустошена єретиками-аріанами. Отримавши згоду святителя Василія Великого, святитель Григорій прибув до Константинополя. У 379 році він почав служити й проповідувати в невеликий домашній церкві своїх родичів, яку назвав на честь Воскресіння Христового.

За підтримки Олександрійського Патріарха Петра та римського імператора Феодосія святитель Григорій Богослов був поставлений Патріархом Константинопольським і затверджений у цьому сані II Вселенським Собором в 381 році. Однак знайшлися невдоволені і заздрісні роздмухувачі смути в Церкві. Щоб вгамувати церковну бурю, святий Григорій вирішив залишити кафедру і піти з Константинополя. Ні вмовляння імператора, ні прохання кліриків не змінили його рішення. Він пішов у родовий маєток на Батьківщині і перебував там у чернечих подвигах. У 389 році він мирно спочив у Бозі.

Богословом святий Григорій величається Церквою за свою мудрість і красномовство, поетичність і богонатхненне слово своїх великих трудів, за здатність чітко і прозоро пояснювати богословські істини, укріплювати віру в Господа нашого Ісуса Христа. Святителю отче Григорію, моли Бога за нас!