22-річний воїн із Тернополя загинув, повертаючись із бойового завдання, за два тижні до церемонії вручення ордена «За мужність»

Захисник України з Тернополя Андрій Кухаревич загинув за два тижні до церемонії нагородження, повертаючись з бойового завдання: 22-річний воїн-земляк не встиг особисто отримати орден «За мужність». Андрій захищав Україну від початку повномасштабного вторгнення та служив у складі 63 окремої механізованої бригади.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

У кімнаті Андрія досі стоїть його військове спорядження, яке мама не розібрала. «Мені здається, що він зараз зайде, що це він приїхав у відпустку і зараз зайде до цієї кімнати», — каже мама захисника Любов Резнер.

Андрій навчався у Коропецькому ліцеї з посиленою військовою підготовкою, а згодом у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. За розподілом потрапив на службу в 63 окрему механізовану бригаду та став командиром роти. Більше року Андрій захищав Україну на Лиманському напрямку. Під час одного з бойових виїздів отримав поранення, яке виявилось, на жаль, смертельним.

За бойові заслуги Андрія представили до нагородження орденом «За мужність» III ступеня, вручення планувалося на 24 серпня. Однак він не дожив до цієї дати. 12 серпня Андрія поховали у Тернополі. 15 серпня на сайті Президента України зареєстрували електронну петицію про присвоєння Андрієві Кухаревичу звання «Героя України» посмертно. Станом на 4 жовтня петиція зібрала понад 15 тисяч голосів із 25 тисяч необхідних для розгляду президентом. До завершення збору підписів залишилося 43 дні.

Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Вічна пам’ять і слава відважному Воїну, який поклав на вівтар Вітчизни найцінніше – своє життя! Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про воїна-земляка Андрія Кухаревича стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті близьких, друзів, бойових побратимів, усіх хто знав його, любив і шанував. Герої не вмирають… Вони покидають поле бою на землі і ангелами світла оберігають рідну Батьківщину та свій народ з небес…

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Андрія як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.