Стаття вшановує пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, які відіграли ключову роль у поширенні християнства серед слов’янських народів та у формуванні їхньої культурної ідентичності.

Внесок святих братів у розвиток слов’янського світу

11 травня, Свята Церква вшановує пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, вважаючи їх учителями слов’янських народів. Їхня діяльність, починаючи від IX століття, має надзвичайний вплив на історію не лише України, але й інших слов’янських народів.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Кирило та Мефодій народилися у місті Солуні, де вони мали можливість засвоїти слов’янську мову. Обидва брати здобули добру освіту, а Мефодій навіть служив у війську, перш ніж стати ченцем. Після отримання освіти у Константинопольському Патріархаті Кирило став бібліотекарем у церкві святої Софії в Царгороді.

Їхній величезний внесок у розвиток слов’янської світи полягав у перекладі Святого Письма та богослужбових книг на слов’янську мову, створенні слов’янської азбуки та проповідуванні слов’янам християнської віри. Пізніше, на прохання моравського князя Ростислава і панонського князя Коцеля, вони прибули на територію нинішньої Словаччини, де успішно поширили християнство.

Проте, їхня діяльність також зазнала опору. Латинські проповідники звинуватили їх у єресі за відправлення богослужінь слов’янською мовою, що спричинило суперечку між Царгородським Патріархом Фотієм і Римським Папою Миколаєм І.

Святі брати Кирило і Мефодій вважаються апостолами слов’янського світу та символами єдності та культурного розвитку слов’янських народів. Їхня діяльність не лише поширила християнство серед слов’ян, але й відіграла ключову роль у формуванні ідентичності цих народів.

Щорічно, 11 травня, українці та інші слов’янські народи вшановують пам’ять цих видатних діячів, що назавжди увійшли в історію як непересічні вчителі і апостоли слов’янської культури та віри.

Молитва до свв. Кирила і Мефодія учителів слов’янських

О прославлені мови слов’янської наставники і просвітителі, святі рівноапостольні Кириле і Мефодію!

До вас, як діти до отця, світлом науки вашої освячені і писемністю вашою навчені віри Христової, сьогодні щиро і з любов’ю приходимо до вас і від серця молимося. Якщо завітів ваших, як діти нерозумні, не виконуємо і про догоду Богу, як ви вчили, не думаємо, і від одностайності та любові, що ви всім слов’янам як братам по вірі і плоті, добре заповіли, відпадемо, тоді, як колись у давнину , за життя вашого, невдячних і недостойних не відкинули, сьогодні молитвами грішних і недостойних дітей ваших не погребуйте, але, як маючи велику любов Господа моліть Його, нехай навчить і направить нас на шлях спасіння. Війни і сварки, серед єдиновірними братів припиніть, а тих що відділилися, у однодумність поверніть і всіх нас єдністю духу і любов’ю у Святій, Соборній і Апостольській Церкві з’єднайте.

Віримо ми, віримо правдиво, на що здатна молитва преподобного до милосердя Владики, коли і про грішних людей принесена буває. Не покиньте нас, винних і негідних дітей ваших, бо гріх зараз перемагає паству вашу, вами зібрану, бо вона ворожістю розділена і спокусами інославних ваблена, зменшилася, а вівці її розкидані, від вовків біду терплять. Тому надайте нам молитвами вашими про православ’я ревнощі, щоб ним запалені, отців заповіти добре зберігали, статути і звичаї церковні строго виконували, всякі неправдиві вчення відкинули і так, у житті боголюбиво на землі перебуваючи, життя райського на небесах гідними були, і там, разом з вами, Владику всіх, у Трійці Єдиного Бога прославимо на віки віків. Амінь.

Джерело: Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія