Митрополит підкреслив, що праця преподобного й сьогодні приносить плоди для українського народу та всієї Церкви.

Проповідь про духовну відповідальність і незгасаюче світло святості

Світильник у темряві: Блаженнійший Епіфаній у Полтаві закликав українців навчатися духовного шляху за прикладом преподобного Паїсія Величковського

15 листопада 2025 року, у день пам’яті преподобного Паїсія Величковського, Свято-Успенський кафедральний собор Полтави став місцем особливої духовної події: Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній очолив урочисту Божественну літургію та виголосив глибоко символічну проповідь, присвячену життю й спадщині великого українського подвижника.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

У храмі, де народився духовний шлях преподобного Паїсія, зібралися архієреї, духовенство, захисники України, представники влади й велика кількість вірян. Молитви за українське військо, за всіх стражденних, за спокій полеглих та за мир у нашій державі звучали особливо зворушливо на тлі триваючих випробувань, що переживає країна.

Преподобний Паїсій — учитель духовного шляху

У своїй проповіді Блаженнійший Митрополит Епіфаній наголосив, що постать преподобного Паїсія Величковського сьогодні залишається не лише історичною пам’яттю, а живим духовним дороговказом. Митрополит нагадав, що завдяки праці Паїсія світ отримав слов’янський переклад «Добротолюбія» — фундаментальної антології святоотецької мудрості, яка сформувала покоління православних подвижників та стала духовним компасом для чернецтва.

«Життя кожної людини уподібнюють до шляху», — нагадав Блаженнійший, підкреслюючи, що у духовній мандрівці потрібні знання не менше, ніж на земних дорогах. Людині потрібен «вказівник», досвід тих, хто вже пройшов шлях, уникнув спокус, знайшов істину.

Саме таку роль відіграють святі отці. І преподобний Паїсій — один з тих, хто не лише пізнав духовні закони, а й зробив усе можливе, щоб ці скарби стали доступними для кожного християнина.

Уроки духовної дороги

Митрополит Епіфаній підкреслив: так само як подорожній потребує карти, дорожніх знаків та порад тих, хто пройшов шлях, так і християнин потребує Передання, Святого Письма та святоотецької спадщини, щоб не заблукати на духовній дорозі.

«Знання і досвід тих, хто раніше успішно пройшли цією дорогою, — є надзвичайно важливими для нас», — зазначив Предстоятель.

Преподобний Паїсій, за словами Митрополита, став тим «щедрим і працьовитим сіячем», який засіяв духовну ниву, що приносить плоди і сьогодні. Він не лише прожив життя у святості, але й зробив цю святість доступною для інших — через переклади, духовні поради та виховання численних учнів.

Українська духовність у час війни

Особливо проникливими стали слова Блаженнійшого про духовну боротьбу українського народу. Під час молитви він возніс прохання за Батьківщину та її оборонців, наголошуючи: час війни змінює форму християнського подвигу, але не його суть.

Духовне самообмеження, молитва за воїнів, милосердя, покаяння — усе це, за словами Предстоятеля, є внеском кожного в спільну перемогу добра над злом.

Святиня, яка продовжує плодоносити

Завершуючи проповідь, Митрополит Епіфаній закликав кожного християнина наслідувати приклад преподобного Паїсія — не лише вшануванням пам’яті, а практичним засвоєнням його духовної науки.

Літургія завершилася молебнем до преподобного Паїсія Величковського, а також нагородженням оборонців України, волонтерів, благодійників та лауреатів премії імені преподобного Паїсія — відзнаки за внесок у відродження Церкви й розвиток духовності.

*****

Пам’ять про преподобного Паїсія — це не лише частина історії, це живий дороговказ. І сьогодні, коли Україна проходить через найтемніші випробування, його духовний світильник — такий самий яскравий, як і три століття тому.

Джерело: Українська Православна Церква/Православна Церква України