Служили разом обидва Сергії й загинули разом фактично у перші дні свого перебування на східному фронті. За збігом обставин, осиротілі доньки Героїв теж носять однакове ім’я Юлія…
«З далекого Донбасу привезли тіла двох чортків’ян-воїнів, котрі у важкий час для нашої держави вибрали для себе найкращу місію – стати захисником України. Щоб захистити нас від орди, що принесла на нашу землю свої порядки, свій «рускій мір», відібрати від нас те, що український народ дорожив крізь віки – свободу», – каже отець Андрій Мельник.
Тіла ще двох Героїв навколішки та зі сльозами на очах зустрів Чортків 14 липня, а 15 проводжає їх в останню путь. Життя Сергія Миськіва та Сергія Басістого обірвалось 9 липня внаслідок ракетного удару на Донеччині.
Обоє Сергіїв разом служили, були стрільцями-санітарами стрілецького батальйону, разом загинули. Разом їх привезли до рідного Чорткова. В один день й одночасно їх проводжатимуть в останню путь — Миськова Сергія – з вул. Лесі України, 3А\9, а Басістого Сергія – вул. Ольги Кобилянської, 1. О 13:00 год. в церкві Святої Покрови відбудеться прощання із обома Героями.
— 14, 15 та 16 липня у Чортківській громаді оголошено Днями жалоби, — повідомили у Чортківській міській раді. — У ці дні ми усією громадою будемо прощатись із полеглими за волю України воїнами.
Миськів Сергій Михайлович народився 1 червня 1969 року.
Басістий Сергій Іванович народився 29 вересня 1975 року.
— 14 липня пополудні, по сплину більше як місяць часу, біля катедральноо собору Верховних Апостолів Петра і Павла вкотре злинула тужлива мелодія пісні «Плине кача», — розповів журналіст Любомир Габруський. — Кілька сотень мешканців Чорткова навколішки зустріли домовини з тілами загиблих 9 липня на Донеччині стрільців-санітарів стрілецького батальйону Сергія Миськіва й Сергія Басістого.
«З далекого, але рідного нам Донбасу привезли тіла двох чортків’ян-воїнів, котрі у важкий час для нашої держави вибрали для себе найкращу місію – стати захисником України. Щоб захистити нас від орди, що принесла на нашу землю свої порядки, свій «рускій мір», відібрати від нас те, що український народ дорожив крізь віки – свободу», – мовив отець Андрій Мельник після відслуження спільного молебню кількома священниками різних конфесій.
Обоє Сергіїв проходили службу до відправки на фронт у роті охорони охорони РТЦК та СП. Майор Володимир Томіцький, командир роти охорони, пригадує, як обоє з’явились добровольцями до центру комплектування та соціальної підтримки у перші дні відкритої російської агресії. І відгукується про колег лише позитивно.
— Чудові хлопці, — пригадує майор Томіцький. — Солдат Сергій Басістий не раз поривався на фронт… Кажу, ще всі підемо – не переживай…
Служили разом обидва Сергії й загинули разом фактично у перші дні свого перебування на східному фронті. За збігом обставин, осиротілі доньки Героїв теж носять однакове ім’я Юлія…
Висловлюємо щирі співчуття дітям, всім рідним, землякам і побратимам та всім, хто втратив дорогих людей. Вічная пам’ять, шана і слава вам, Герої!