Ідея “священної війни” є помилковою та протиріччям християнських вчень. Використання обману та маніпуляції для виправдання несправедливих дій часто використовуються ворогом. Хоча Біблія не забороняє використання зброї або формування армій, вони існують для захисту, а не для нападу. Церква проти насильства, але завжди стоїть за захист істини, миру та наших ближніх.

Війна не може бути освяченою, християнська перспектива

Неабияку вигадливість, підступність, вправність у лукавстві й облуді виявляє наш ворог, аби виправдати те, чого виправдати не можна, аби зберегти якесь «лице», яке давно вже ним не є. Не гребує наш ворог нічим, навмисно змішуючи грішне з праведним, видаючи чорне за біле, а відверту брехню – за правду. Вже кілька разів московський тиран і його прислужники змінювали «мету» цієї війни, дійшло навіть до того, що вони її називають «священною»…

Війна «священною» бути не може! Ніде у Священному Писанні ви не знайдете такого словосполучення. І в соціальній доктрині Православної Церкви взагалі немає поняття «священна війна», бо війна – це жахлива річ, наслідок великого гріха, і вона священною, освяченою бути ніяк не може. Освяченими речі стають через посвячення їх Богові, після звершення над ними спеціальних молитов (Чину освячення), через які завдяки благословінню Божому і благодаттю Святого Духа ці речі освячуються. Як можна освятити, благословити і отримати благодать Святого Духа на те, що приносить людям страждання і

Чому ми благословляємо наших воїнів? Бо, на відміну від окупантів, наші воїни – захисники. Вони не зазіхають на чуже, вони не прийшли з мечем в чужу країну, вони не звершують акту агресії, умисно не кривдять інших, не жертвують чужими життями. Навпаки, вони звершують подвиг самопожертви, підставляючи себе під удар заради інших, виявляючи найвищу міру любові, бо: «Немає більше від тієї любови, як хто душу свою покладе за друзів своїх» (Ін. 15: 13). Ось в чому велика різниця між тими, хто «приніс меч», і тими, хто «захищається мечем».

Військо, як і зброя, не заборонені Біблією, але вони, за християнським вченням, існують для того, щоби захищати, а не для того, щоб нападати. Церква Христова – проти насилля, але завжди – на захисті правди, миру і ближніх.

Так само й ті, хто ніби відсторонився, хто пасивно погоджується з гріхом, хто вважає, що їх це «не стосується» чи «все не так однозначно» – вони толерують зло, обирають його сторону, вигадуючи різні «напівтони» для його виправдання. Але перед Богом їм теж не знайдеться виправдання! Тому всі слова про «священну» війну з боку окупантів, агресорів і вбивць мирного народу – це слова антихриста, який свідомо зло називає добром, аби загубити якомога більше людських душ.

Тож борімося проти неправди, заради миру, добра і справедливості!