37-річний воїн з позивним «Брателло» поліг на Харківщині під час виконання бойового завдання, захищаючи незалежність Батьківщини

Поліг у бою захисник України Іван Кацюк з Тернополя, який був командиром роти безпілотних систем 105-ої бригади територіальної оборони.

З 6 лютого 2026 року військовослужбовець вважався зниклим безвісти. Тільки на початку квітня надійшло офіційне підтвердження про його загибель. Життя Івана трагічно обірвалося під час виконання бойового завдання 5 лютого 2026 року на Харківщині.

Підтримати молитву

Тернополянину Івану Кацюку було 37 років. Навчався у місцевій ЗОШ №4. Вищу освіту здобув у Тернопільському національному економічному університеті на факультеті банківського бізнесу. З дитинства він активно займався спортом, зокрема веслуванням на каное на Тернопільському ставі. Після завершення навчання розпочав власну справу.

З початком повномасштабної війни Іван став до лав Збройних сил України. Проходив службу офіцером у складі 105-ї бригади територіальної оборони. Згодом продовжив військову кар’єру у розвідувальному підрозділі, де очолив роту безпілотних систем.

Побратими згадують його як воїна, який не уникав найважчих завдань і завжди був готовий діяти. За людяність і постійну готовність підтримати інших він отримав позивний «Брателло».

Спільнота Західноукраїнського національного університету висловлює найщиріші співчуття рідним, близьким, друзям та побратимам Івана. Нехай Господь дасть Вам сили пережити цей невимовний біль, – йдеться в повідомленні навчального закладу.

Похований воїн-земляк Іван Кацюк 15 квітня 2026 року на Микулинецькому кладовищі у рідному місті.

Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Вічна пам’ять і слава відважному Воїну, який поклав на вівтар Вітчизни найцінніше – своє життя! Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про воїна-земляка Івана Кацюка стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті близьких, друзів, бойових побратимів, усіх хто знав його, любив і шанував.

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Івана як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.