14 жовтня 2025 року, під час виконання бойового завдання на Донеччині, віддав життя за Україну водій гірсько-штурмової роти Степан Печінка — воїн, який шість разів повертався з поранень і до останнього залишався вірним присязі

Чергова сумна й трагічна звістка сколихнула Підгаєцьку громаду: 14 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув захисник України Степан Печінка, 1982 року народження.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Водій гірсько-штурмової роти військової частини А3029 загинув у районі населеного пункту Рай-Олександрівка Краматорського району Донецької області внаслідок удару ворожого FPV-дрона «Камікадзе» по автомобільній техніці. Отримані поранення виявилися несумісними з життям.

Степан Печінка був призваний на військову службу 1 березня 2022 року. За час служби він проявив неймовірну мужність і героїзм, отримав шість бойових поранень, але щоразу повертався до побратимів.

За свою відданість та відвагу Герой був нагороджений: орденом «За мужність» І ступеня; відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест»; відзнаками Міністерства оборони України «За поранення (легке)» та іншими нагородами.

Сьогодні, 18 жовтня, Підгаєцька громада зустрічатиме траурний кортеж із тілом загиблого воїна. Орієнтовно о 15:30 кортеж вирушить з Монастириськ, проходитиме повз села Голгоча та Сільце до кільця в місті Підгайці, далі – вулицями Шевченка, Бережанською та Героїв ЗСУ, де відбудеться зустріч тіла.

Одразу після прибуття, орієнтовно о 16:30, відбудеться панахида. Час є орієнтовним, оскільки кортеж прямуватиме з Тернополя через Бучацьку громаду, звідки родом загиблий, а потім – до рідного дому на Підгаєччині.

Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Вічна пам’ять і слава відважному Воїну, який поклав на вівтар Вітчизни найцінніше – своє життя! Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про воїна-земляка Степана Печінку стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті близьких, друзів, бойових побратимів, усіх хто знав його, любив і шанував. Герої не вмирають… Вони покидають поле бою на землі і ангелами світла оберігають рідну Батьківщину та свій народ з небес…

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Степана як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.