Після довгих місяців невідомості Гримайлівщина з глибоким сумом прощається із земляком-героєм Василем Шевчуком, який віддав життя за Батьківщину поблизу Новогродівки на Донеччині

Скорботне і трагічне повідомлення надійшло до мешканців Гримайлівської громади: «на щиті» повертається до рідної домівки захисник України Василь Шевчук, которий довгі місяці вважався зниклим безвісти.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

На небі запалала зірка Воїна Світла – Шевчука Василя Володимировича, 16.01.1973 року народження, жителя села Саджівки, солдата, водія 2 відділення протитанкових ракетних комплексів 2 взводу протитанкових ракетних комплексів військової частини А4056.

Незважаючи на смертельну небезпеку, Герой, як і багато інших відважних українців, не залишився осторонь у важкий для країни час. Василь Шевчук із села Саджівки Гримайлівської громади приєднався до лав захисників ДУК «Правого сектора», щоб захищати Україну від російських окупантів.

Василь мужньо боронив рідну землю на найскладніших ділянках фронту. Із жовтня минулого року вважався зниклим безвісти. На жаль, земляк-герой загинув 15 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини в н.п. Новогродівка Покровського району Донецької області.

Не вистачає слів, щоб передати смуток і біль, який чорним крилом торкнувся не лише рідних Василя, а й друзів та побратимів, знайомих, усіх, хто знав мужнього і відважного Захисника.

У цю гірку мить схиляємо голови та висловлюємо щирі співчуття матері, батькові, синам, дружині, сестрі та усій родині. Сумуємо разом з вами та підтримуємо в годину скорботи. Зустріли воїна-героя на рідній землі сьогодні, 3 липня, в селищі Гримайлів.

Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про воїна-земляка Василя Шевчука стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті близьких, друзів, бойових побратимів, усіх хто знав його, любив і шанував.

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Василя як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.