Предстоятель ПЦУ у пасхальному слові розкрив, як віра пов’язана з Божими чудесами.

Справжнє чудо — це дія Бога, а не людська сила

У світлі пасхальної радості, коли Церква продовжує звіщати перемогу життя над смертю, особливого значення набуває слово Предстоятеля Православної Церкви України Митрополита Епіфанія, звернене до вірних у четверту неділю після Пасхи.

Підтримати молитву

У своїй проповіді Митрополит Епіфаній розкриває глибокий духовний зміст євангельських чудес, наголошуючи: джерелом кожного істинного чуда є Сам Бог. Чудо, за його словами, — це не порушення законів природи, а їх перевершення силою Божого промислу. Саме тому зцілення паралізованих чи навіть воскресіння мертвих, про які розповідає Святе Письмо, є передусім свідченням Божої присутності у світі.

Предстоятель звертає увагу на важливий аспект: хоча апостоли, зокрема апостол Петро, також творили чудеса, вони не були їхнім джерелом. Їхня сила походила від глибокої віри та благодаті Святого Духа. Саме віра стає тим містком, через який людина долучається до Божої дії.

«Хто вірує в Мене, діла, які творю Я, і він створить», — нагадує слова Христа Митрополит Епіфаній, підкреслюючи, що віра відкриває людині можливість бачити дію Божу навіть у найскладніших обставинах.

Водночас Предстоятель застерігає від хибного прагнення до чудес як самоцілі. Справжнє чудо не покликане вражати чи переконувати тих, хто свідомо відкидає істину. Його мета — утвердити віру, зміцнити серце і привести людину до духовного зростання. Історія воскресіння праведного Лазаря, як і зцілення хворих, показує: навіть очевидне диво не завжди здатне змінити серце, яке залишається закритим для Бога.

У своєму слові Митрополит Епіфаній закликає вірян зосередитися не на пошуку знамень, а на плеканні живої, щирої віри. Адже саме вона, за його словами, є основою духовного життя і джерелом надії навіть перед обличчям страждань чи смерті.

«Коли ми матимемо правдиву віру, тоді будемо свідками і чудес», — підсумовує Предстоятель, наголошуючи, що віра здатна відкрити людині Божу милість у найрізноманітніших проявах.

У час випробувань для України це слово набуває особливої актуальності. Воно нагадує про внутрішню силу, яку дає віра, і про те, що навіть у темряві людських страждань діє світло Божої любові.

Джерело: Українська Православна Церква/Православна Церква України