Як Церква через воду свідчить про Боговтілення і спасіння людини.

Від євангельської події до сучасної церковної практики

Агіасма – святиня Богоявлення: жива традиція Церкви і джерело благодаті

Свято Богоявлення, або Хрещення Господнє, посідає особливе місце в житті Православної Церкви, адже воно безпосередньо пов’язане з освяченням води — Агіасмою, яку віряни з глибокою пошаною зберігають у своїх домівках упродовж року.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Слово «агіасма» походить із грецької мови (ἁγίασμα) і означає «святиня». У церковній традиції ним називають не будь-яку освячену воду, а саме ту, що освячується під час Чину великого водосвяття напередодні та в день свята Богоявлення — 5 і 6 січня. Цей урочистий чин звершується лише двічі на рік і є унікальним богослужінням, яке не повторюється впродовж інших днів.

Агіасму також називають хрещенською, богоявленською або йорданською святою водою. Різні назви не означають різного змісту — йдеться про одну й ту саму святиню, освячену за єдиним чином. Назви лише відображають багатство богословського змісту самого свята, яке поєднує в собі явлення Святої Трійці та Хрещення Господа Ісуса Христа у водах річки Йордан.

Освячення води звершується на спомин євангельської події Хрещення Спасителя, яке здійснив пророк Іоан Предтеча. Занурившись у води Йордану, Христос освятив саму природу води та благословив Таїнство Хрещення — народження людини «від води і Духа», як шлях до спасіння.

Історично Чин великого водосвяття сягає перших століть християнства. У Навечір’я Богоявлення, яке нині відзначають 5 січня, у давнину звершували хрещення оголошених — тих, хто готувався прийняти християнську віру. Саме тому цього дня освячення води традиційно відбувається в храмах. А вже 6 січня, у сам день свята, чин водосвяття звершують і за межами храмів — на річках, ставках, біля криниць, що продовжує давній звичай Єрусалимської Церкви.

Про глибоку пошану до богоявленської води свідчать і слова святителя Іоана Золотоустого, який у IV столітті згадував про звичай черпати освячену воду в день Богоявлення та зберігати її тривалий час. Остаточно чин Великого водосвяття був упорядкований у VII столітті святителем Софронієм, Патріархом Єрусалимським.

Для православних християн Агіасма є не просто символом, а справжньою святинею, до якої ставляться з благоговінням і вірою. Освячена вода може зберігатися роками, а численні свідчення говорять про її цілющий вплив на душу й тіло людини. Та найбільше диво, за вченням Церкви, звершується не самою водою, а Божою благодаттю, яка діє за вірою людини.

У дні Богоявлення Церква знову і знову нагадує: Господь освячує світ, входить у глибину людського життя і дарує нам надію, оновлення та духовну силу.

МОЛИТВА НА БОГОЯВЛЕННЯ ГОСПОДНЄ

Господи Ісусе Христе, Сину Божий Єдинородний, від Отця перед усіма віками наpoджений, Світло від Світла, від Пресвятої Діви Марії нетлінно втілений і в цей світ на порятунок наш що прийшов! Ти бо не стерпів бачити від диявoла мyки роду людського і в світлий день Богоявлення Твого прийшов на Йордан до грішників і митарів хреститися від Іоанна, безгрішний, так виконалася всяка правда і так взяв у водах Йорданських гріхи всього світу. Хай тішиться нині небо і земля і світ весь веселиться ; річки плещуть; озера, безодні і моря Ти освятив Божественним хрещенням.
Сподоби нас спраглих за голосом Твого прийти до Тебе, так черпати воду благодаті Твоєї і відпущення гріхів наших і так, що відкинули нечестя і мирські пoхоті; цнoтливo і невинно, і праведно, і благочестиво прожити в нинішньому віці, очікуючи явлення слави Твоєї, великого Бога і Спаса нашого, та не від справ наших врятуєш нас, але по Твоїй милості і по оновленню Святого Духа Твого, благодаттю якого ми оправдані, спадкоємцями будемо вічного життя у царстві Твоїм. І дай же нам з усіма святими прославити всесвяте Ім’я Твоє з Отцем і з Пресвятим, і Благим, і животворящим твоїм Духом нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Джерело: Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія