Захисник України поліг 4 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу Олександрівки на Дніпропетровщині, залишившись вірним присязі та Батьківщині до останнього подиху

Борщівська громада втратила ще одного відданого сина: 4 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Олександрівка Дніпропетровської області загинув старший солдат Володимир Васильович Николин.

Захисник України Володимир Николин народився у 1986 році та проживав у місті Борщів. Як повідомили у громаді, воїн загинув у бою, до останнього залишаючись вірним військовій присязі та українському народові. Володимир віддав життя, захищаючи свободу та незалежність нашої держави на одному з гарячих напрямків фронту.

Подвиг старшого солдата Николина назавжди залишиться в історії краю як символ мужності та незламності. Про дату зустрічі тіла земляка-героя та чин похорону буде повідомлено додатково.

«Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Вічна пам’ять і слава відважному Воїну, який поклав на вівтар Вітчизни найцінніше – своє життя! Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про воїна-земляка Володимира Николина стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті близьких, друзів, бойових побратимів, усіх хто знав його, любив і шанував. Герої не вмирають… Вони покидають поле бою на землі і ангелами світла оберігають рідну Батьківщину та свій народ з небес…

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Володимира як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.