Життя воїна, який став на оборону держави у перші місяці повномасштабної війни та отримав тяжкі поранення на фронті, обірвалося 16 лютого

Мешканці Білецької та Тернопільської громад провели в останню дорогу захисника України Віктора Казимировича Нарольського. Життя воїна передчасно обірвалося 16 лютого внаслідок важких поранень та підірваного на фронті здоров’я.

Підтримати молитву

Віктор Нарольський народився 24 листопада 1970 року і став на захист держави з перших місяців повномасштабного російського вторгнення у 2022 році. Протягом служби він виконував бойові завдання на різних напрямках, зокрема у Запорізькій та Донецькій областях. Під час боїв під Покровськом воїн-земляк отримав важке поранення, після якого пройшов тривалий курс реабілітації та отримав інвалідність, що змусило його залишити військову службу.

Прощання із воїном розпочалося у каплиці при церкві Покрови Пресвятої Богородиці села Біла. Віддати останню шану Герою зібралися рідні, близькі, друзі, побратими та представники місцевого самоврядування. Парох церкви отець-мітрат Роман Гриджук під час проповіді наголосив на жертовності Віктора, зазначивши, що він жив для України і був готовий перенести будь-які випробування заради її свободи. Похоронна процесія під синьо-жовтими прапорами пройшла вулицями села до місцевого цвинтаря. Під звуки стрілецьких пісень та щиру молитву громади воїна Віктора поховали як людину, котра до останнього подиху залишалася вірною своєму громадянському обов’язку.

«Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Вічна пам’ять і слава відважному Воїну, який поклав на вівтар Вітчизни найцінніше – своє життя! Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про воїна-земляка Віктора Нарольського стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті близьких, друзів, бойових побратимів, усіх хто знав його, любив і шанував. Герої не вмирають… Вони покидають поле бою на землі і ангелами світла оберігають рідну Батьківщину та свій народ з небес…

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Віктора як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.