Митрополит Епіфаній провів паралелі між історичними подіями та сучасною боротьбою України.

У проповіді прозвучав заклик до покаяння, молитви і духовної стійкості

У переддень суботи Акафіста, в серці духовної столиці України — у стінах Софійського собору — пролунала особлива молитва, сповнена глибокого історичного змісту та живої сучасної надії. Саме тут Блаженнійший Епіфаній звернувся до вірних зі словом, яке поєднало євангельську істину, духовний досвід святих і біль сьогоднішнього українського народу.

Підтримати молитву

У своїй проповіді Предстоятель Православної Церкви України наголосив на особливому значенні свята Акафіста Пресвятій Богородиці — піснеспіву, який уже понад 1400 років є символом подяки за заступництво Божої Матері. Він нагадав, що цей спів вперше прозвучав у час небезпеки для Константинополя, коли місто було врятоване від ворогів завдяки молитві до Богородиці. Сьогодні ж, за словами Митрополита, український народ переживає подібні випробування.

«Як і тоді, — підкреслив Митрополит Епіфаній, — ми звертаємося до Пречистої Діви як до Непереможної Воєводи, яка веде своїх вірних до перемоги над злом».

Особливу увагу Предстоятель ПЦУ звернув на духовний зміст Великого посту. П’ятий його тиждень, присвячений пам’яті Марії Єгипетської, є нагадуванням про силу покаяння. Саме її приклад — шлях від гріха до святості — відкриває людині можливість оновлення через щиру молитву і звернення до Богородиці.

У цьому контексті Митрополит наголосив: Пресвята Діва Марія є не лише Матір’ю Спасителя, а й духовною Матір’ю всіх вірних. Як дитина шукає розради у матері, так і людина, поранена гріхом чи болем війни, знаходить у Неї заступництво і підтримку.

Особливо символічним стало звернення до образу Оранти — «Нерушимої Стіни», що височіє у Софії Київській. Піднесені руки Богородиці у цьому образі, як пояснив Предстоятель, є знаком невпинної молитви за народ. Вони нагадують благословення пророка Мойсея, який підносив руки за перемогу свого народу.

«Сьогодні, — зазначив Митрополит Епіфаній, — коли Україна знову переживає нашестя ворогів, цей образ стає для нас живим знаком надії і духовної незламності».

У проповіді прозвучала і гостра оцінка сучасної війни. Предстоятель підкреслив, що ті, хто прикривається релігією, але руйнує храми та проливає кров невинних, не можуть бути носіями істинної віри. За його словами, діла таких людей свідчать про протилежне — служіння злу.

Водночас слово Митрополита Епіфанія було не лише викриттям, а передусім — закликом до молитви, єдності та духовної стійкості. Він нагадав, що історія Київської Церкви знає багато періодів втрат і поневолення, але кожного разу віра повертала народ до життя і свободи.

Сьогодні, як і століття тому, під склепіннями Софії знову звучить молитва: «Радуйся, Невісто Неневісна!» — як знак того, що навіть у часи темряви народ не втрачає світла віри.

І саме в цій молитві, у довірі до Богородиці та в єдності Церкви народжується сила, яка здатна перемогти зло — не лише зовнішнє, але й те, що намагається оселитися в серці людини.

Джерело: Українська Православна Церква/Православна Церква України