У статті дізнайтеся про внесок князя Костянтина Острозького у збереження єдності Церкви, його відмінності від батька та вплив на освітню сферу заснуванням Острозької академії та друком перших українських книг.

Життя і спадок благочестивого князя, просвітителя та благодійника у служінні Церкві

Цього дня 416 років тому, маючи 81 рік земного життя, відійшов до Господа великий оборонець православної віри, просвітитель та благодійник Церкви – князь Костянтин Острозький, який прославлений нашою Церквою як благовірний. Він був молодшим сином князя Костянтина Івановича Острозького, якого називають одним з найвидатніших військових полководців та стратегів XVI століття і який відомий багатьма переможними битвами, в тому числі проти Московії. Народився на початку 1527 року у м. Турові, був названий на честь свого славного батька Костянтином, а в святому хрещенні отримав ім’я Василій.

Від батька князь Костянтин успадкував княже звання, велике багатство і маєтки. Це був справжній правитель всієї України, бо в його руках зосереджувалась влада над майже всіма українськими землями. Діяльність благовірного князя Костянтина Острозького є виразним прикладом християнського життя і церковного послуху. Дбаючи про єдність Церкви Христової та беручи активну участь в полеміці довкола актуальних для Церкви питань, найвищим аргументом та висновком вважав благословення Вселенського Собору та Константинопольського Патріарха – канонічного Предстоятеля Церкви.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Будучи поборником церковної єдності, благовірний князь Костянтин дбав про діалог між християнами та бажав скликання Вселенського Собору Церкви, але був противником часткової унії, вважав її шкідливою для Церкви. Завдяки наполегливості та під охороною князя відбувся православний Берестейський собор, який відкинув унію з Римським престолом і ствердив вірність Київської Митрополії Православній Церкві та Константинопольському Патріарху.

Сучасники, навіть й його опоненти, свідчать, що князь відзначався глибокою релігійністю та аскетизмом, «мав у народі авторитет і популярність, особливо за свою побожність. Він сам міг цитувати псалми та гімни. Коли виходив на хори, закривав двері, щоб не бачили його молитви. Святою була для нього Чотиридесятниця: у перший день виступав з Острога до монастиря Дубенського, де в церкві Спаса княжу велич змінював чернечим смиренням. Кормився дуже мізерними стравами упродовж усіх сорока днів, незважаючи на свої старі літа».

Благовірний князь Костянтин також відомий своєю просвітницькою діяльністю, зокрема заснуванням унікального навчального закладу – Острозької академії (1576 р.), яка стала зразком не лише для українських, але й для деяких іноземних вищих шкіл того часу. Князь Костянтин-Василь Острозький також заснував багато шкіл, бібліотек, і в час, коли в Європі поширилося друкарство, то власним коштом відкрив в Острозі та Дермані друкарні, де почали видавати перші українські друковані книги. Серед них – Острозька Біблія 1581 року – перше повне видання всіх книг Священного Писання церковнослов’янською мовою, яка принесла Україні та Православній Церкві віковічну славу серед усього слов’янського світу.

В Часослові, що був надрукований в Острозі 1612 року, зазначено місце поховання князя: «Положен в церкві соборной Острозькой». Історики уточнюють, що благовірний князь Костянтин-Василь Острозький був похований в фамілійному гробі, в Замковій церкві в Острозі. А за церковним Переданням, його онука Анна Олександрівна, що перейшла в католицтво й стала Алоїзою (Ходкевичевою), перенесла його останки в єзуїтський костьол. В історичних дослідженнях князеві надається титул «великий». А польський король Стефан Баторій називав князя Костянтина «верховним оборонцем і опікуном Православної Церкви».

Благовірний князю наш Констянтине, моли Бога за нас!