Прокуратура розпочала кримінальне провадження проти уповноважених осіб Почаївського Свято-Духівського монастиря за фактом безгосподарського використання земель, включаючи незаконне облаштування відстійника на комунальній земельній ділянці та часткове зняття верхнього шару ґрунту на іншій ділянці. Крім того, стверджується, що ці дії можуть призвести до втрати родючості ґрунту. Кримінальний кодекс передбачає покарання у вигляді штрафу або обмеження волі.
Загострення конфлікту між релігійною громадою та державою – Почаївська Лавра в епіцентрі подій
Кременецька окружна прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом безгосподарського використання земель (ч.1 ст. 254 Кримінального кодексу).
Про це повідомляє «Главком» з посиланням на дані судового реєстру.
Прокурорам потрапили до рук матеріали розслідування управління СБУ в Тернопільській області. З них випливає, що уповноважені особи Почаївського Свято-Духівського монастиря Тернопільської єпархії УПЦ (що в єдності з МП) самовільно облаштували відстійник площею понад 1 тис. кв. м на земельній ділянці комунальної власності.

Крім цього, церковники частково зняли верхній шар ґрунту на іншій ділянці, що належить монастирю, з цільовим призначенням «для ведення підсобного сільського господарства». Такі дії, як припускають правоохоронці, могли впричинити зниження або втрату родючості ґрунту.
Наразі суд задовольнив клопотання прокуратури і надав дозвіл на огляд двох земельних ділянок за участю спеціалістів працівників управління екології та природних ресурсів Тернопільської облдержадміністрації.
Додамо, що санкція ч.1 ст. 254 Кримінального кодексу передбачає покарання у вигляді штрафу до 51 тис. грн або обмеження волі до двох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до трьох років.
Раніше голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв заявив:
«Склалася повністю абсурдна ситуація, коли будівлі державного музею-заповідника стоять на землі, яка подарована УПЦ МП… Друга проблема – у договорі (між релігійною громадою Почаївської лаври і Держбудом). У ньому не прописані умови розторгнення», – пояснює Потураєв. Мовляв, у ситуації з Києво-Печерською лаврою у договорі були прописані зобов’язання церковників, які були порушені і врешті стали підставою для розірвання договору, а ситуація зі Свято-Успенською Почаївською лаврою інакша»., кінець цитати.
Соц.медіа