Тернопіль у скорботі: у бою на Донеччині загинув капітан Юрій Костюкевич, командир окремого батальйону 141-ї бригади, який особисто вів бійців у бій.

Тернополяни вшановують пам’ять Юрія Костюкевича, який загинув під час виконання бойового завдання, проявивши мужність і самопожертву

Тернополяни у глибокій скорботі від гіркої і трагічної звістки: на фронті поліг у бою воїн-земляк, командир Юрій Костюкевич. Про загибель капітана Юрія Костюкевича — командира окремого батальйону 141-ї бригади, стало відомо 11 березня 2025 року. Він загинув на Донеччині під час виконання бойового завдання, особисто заводячи бійців на позиції.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Костюкевич пройшов шлях від солдата до комбата, від самого початку повномасштабного вторгнення. Його бойовий досвід, лідерські якості й особиста участь у бойових діях не залишилися непоміченими побратимами та підлеглими. Всі, хто знав Юрія, згадують його як принципового, рішучого командира, який не ховався у штабах, а був поруч зі своїм підрозділом на передовій.

Юрій Костюкевич вступив до війська у лютому 2022 року як рядовий солдат. Протягом двох років він очолював бойові підрозділи, спершу як командир першого батальйону 14-ї бригади, а згодом — як командир окремого батальйону 141-ї бригади. Побратими згадують, що він ніколи не залишався осторонь.

«Він прийшов рядовим солдатом у лютому 22-го, останні два роки був командиром батальйону, спочатку командиром першого батальйону 14-ої, потім командиром окремого батальйону 141-ої. Вчора він загинув коли заводив бійців на позиції», — написав Yura Golovashenko.

Бойові товариші підкреслюють, що Костюкевич мав дев’ять поранень, але щоразу повертався до підрозділу, не доліковуючись.

«Ночував з бійцями на позиціях, щоб вони бачили, що ворога можна бити. Ходив на штурми маючі відкриті рани», — згадує побратим.

Юрія згадують не лише як командира, а й як людину, яка була прикладом самопожертви. Олена Кукла пише: «Юра!!! Ну ти ж казав, що з тобою все буде добре! Ти скільки разів хапав ті кляті осколки, але втікав з шпиталю одразу ж як тебе зашивали… 9 поранень і жодного долікованого…».

Також вона згадала, як він переживав смерть бійчині Людмили: «Ти звинувачував себе у смерті Людочки, яку взяв в свій підрозділ, бо вона дуже цього прагнула… і казав що будеш мстити за неї все своє життя… А тепер сам пішов».

Інші товариші також відзначають характер Костюкевича. «Сумна звістка впала на голову як бетон… Якщо чесно – не думав, що це станеться, точніше не хотів про це думати. Але Петрович не з тих командирів, які безвилазно сидять в штабі», — написав Андрій Нога.

Maxim Polishkevych нагадав про зустріч з командиром влітку 2023 року: «Він саме таким був. Він загинув будучи командиром батальйону. Він загинув заводячи своїх людей на позиції».

Олена Величанська згадує: «Він прийшов до нас у військкомат одним із перших і самий перший, десь через місяць вже написав рапорт на переведення в бойову бригаду. Він прийшов солдатом, а став командиром, він рубався з нечистю просто в окопі під Авдієвкою, бо одразу попав у розвідроту…».

Загибель Юрія Костюкевича стала великою втратою для побратимів і друзів. «Спочивай з миром капітан Юрій Костюкевич, ти моя найбільша втрата», — написав Yura Golovashenko. «Честь тобі, комбате», — коротко підсумувала Олена Кукла.

Зі слів побратимів, Юрій Петрович був командиром, на якому трималося багато. Його не замінити, і згадки про нього залишаться з тими, хто воював поруч.

У скорботі та молитві низько схиляємо голови, вшановуючи пам’ять вірного сина України. Його гeроїчний вчинок нaзaвжди зaлишиться в пaм’ятi вдячних зeмлякiв. Важко усвідомлювати, що знову втрачаємо найкращих, котрі вiддaють своє життя зa нaшу Бaтьківщину, зaхищaючи тeриторiaльну цiлiснiсть тa сувeрeнiтeт дeржaви вiд росiйських окупaнтiв.

Висловлюю найщиріші співчуття сімʼї, рідним, близьким, друзям, побратимам Юрія Костюкевича у зв’язку з цією непоправною втратою.

Низький уклін захиснику України. Вічна пам’ять і слава українському воїну, у скорботі та молитві вшановуємо пам’ять вірного сина України.

Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях. Хай Господь дарує Царство Небесне та вічний спокій його душі!

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Юрія як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.