На фронті поліг випускник і працівник Західноукраїнського національного університету Андрій Луцик. Його відвага та патріотизм назавжди залишаться в пам’яті рідних, колег і всієї України

Трагічна звістка про гірку втрату в родині ЗУНУ: на війні загинув працівник Західноукраїнського національного університету Андрій Луцик, якому було всього лише 31 рік.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Мужньо захищаючи Україну, поліг на фронті з окупантами випускник та працівник університету – Луцик Андрій Романович, 1 жовтня 1993 року народження. Його відвага, жертовність і незламна воля стали символом справжнього патріотизму. Андрій Луцик був не лише талановитим фахівцем, а й людиною великого серця, яка завжди прагнула справедливості та добра.

У 2011 році закінчив Червоноградський державний технікум гірничих технологій та економіки. Згодом вступив до Західноукраїнського національного університету, а 30 червня 2015 року отримав диплом бакалавра за спеціальністю «Комп’ютерні науки». У 2016 році завершив навчання за спеціальністю «Управління персоналом та економіка праці», отримавши кваліфікацію спеціаліста.

Андрій був активістом та лідером в університеті, мав великі організаторські здібності, був наполегливим та цілеспрямованим, товариським і людяним. Працював у відділі творчої самореалізації та виховання.

Висловлюємо найщиріші співчуття сімʼї, рідним, близьким, друзям, побратимам Андрія Луцика у зв’язку з цією непоправною втратою. Нехай Господь дасть сили пережити цей біль, а Герою дарує вічний спокій. Низький уклін захиснику України. Вічна пам’ять і слава українському воїну, у скорботі та молитві вшановуємо пам’ять вірного сина України.

Гірко і боляче, ми, щодня, втрачаємо золоте покоління… Війна — це одне з найбільших лих, яке може спіткати людство. Війна не тільки руйнує наші міста, села, домівки, але й ламає долі людей, змінює їхнє сприйняття світу і найгірше — забирає життя… Але Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях. Хай Господь дарує Царство Небесне та вічний спокій його душі!

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Андрія як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.