Блаженніший Епіфаній про силу Христа, яка підтримує Україну в часи випробувань.

Віра, що веде через страждання до світла Воскресіння

Великий Піст досягає своєї кульмінації — Страсного тижня, часу скорботи і глибокого духовного зосередження. Для українського народу ці дні наповнені ще більшою тугою, адже біль Христових страждань накладається на наші власні — через війну, знищення, смерть. Але, як наголошує Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній, саме в цьому глибокому болю народжується надія.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Майже дві тисячі років відділяє нас від страждань Господа Ісуса Христа. І хоч змінились історичні обставини, зло продовжує діяти у світі — не менш жорстоко, не менш безжально. Як тоді, так і сьогодні, лиходіє зло, досягаючи тимчасових перемог. Але ці перемоги — оманливі й минущі, бо сила Христа, Його Воскресіння, залишаються непохитною запорукою перемоги добра.

Митрополит Епіфаній у своїх словах проводить глибокий паралель між Голгофою Христа і сучасним хрестом, який несе Україна. Ми, як народ, розп’яті війною, несправедливістю, втратами, болем. Але ми не самі. З нами — Спаситель. Його шлях страждань — наш орієнтир, Його воскресіння — наше джерело сили. Ми віримо, що як Він переміг смерть, так і ми здолаємо зло.

Священне Писання, нагадує Предстоятель, показує людські реакції на страждання Спасителя: байдужість, зневагу, насмішки, страх, але й підтримку, співпереживання, жаль. Ці образи — дзеркало для нас. На чиєму боці ми сьогодні? Як реагуємо на біль ближнього, на страждання нашого народу, на кривду, що чиниться щодня?

Страсний тиждень — не просто релігійна подія, а момент глибокого переосмислення. Ми маємо шанс запитати себе: хто я у цій драмі спасіння? Глядач, що спостерігає? Байдужий, що проходить повз? Той, хто співчуває? Чи той, хто бореться зі злом?

Віра — це не лише відчуття, а дія. Надія — це не ілюзія, а фундаментальна істина: «Зло приречене на поразку, бо добро — вічне». Воскресіння Христове стало можливим тільки через хрест і смерть. Так і наше воскресіння як народу настане після страждань, які ми переживаємо. І ця перемога буде не лише військовою, але — духовною, моральною, вічною.

ДЖЕРЕЛО