У другій половині 9 лютого 2024 року, Вселенський Патріарх Варфоломей виступив на заході у Культурному центрі Гомогенії, висвітлюючи важливість грецької мови як “рідної мови духу” та закликаючи до зусиль для її збереження.

Святіший Владика розкриває роль грецької мови в світовій культурі та виклики її збереження в сучасному світі

Вселенський Патріарх Варфоломей відвідав і виступив на заході на тему «Грецька мова «у Павла», організованому Генеральним консульством Греції, у другій половині дня п’ятниці, 9 лютого 2024 року, у Культурному центрі Гомогенії в історичній будівлі Галатська міська школа, з нагоди святкування Всесвітнього дня грецької мови.

У своїй промові Святіший Владика звернувся до важливості та внеску грецької мови у світову культуру, зазначивши, що її характеризують як «рідну мову духу», якою, додав він, були написані неперевершені твори, які змінили світ, хід людства та його історію рун.

«Серед них виділяється Новий Завіт, «начебто Бог вибрав грецьку мову для проголошення Свого Євангелія», як було сказано», – зазначив він.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

«Грецька мова — це мова, яка постійно нагадує нам, що в речах є правда та глибина, а не просто квадратна логіка утилітаризму. Поетична та споглядальна мова, яка не любить вульгарності, яку, знаючи її, можна лише філософствувати та теологізувати, почуватися поетом. Це мова, яка поглиблює таємницю світу, відкриває гармонію, яка «приховано цілує», яка знає, що мудрість і правда «в глибині». Мова, яка не пристосовується до прокрустової логіки та соломонових рішень, яка не мириться з об’єктиваціями та пріоритетом засобів.

Наша мова є ключем до найбільшого духовного раю Всесвіту. Грецька мова, як пише професор Георгіос Бабініотіс, «формувалася протягом понад 30 століть у вираженні тонких концепцій філософії та науки, грубих концепцій політичного дискурсу та державних установ, складних концепцій євангельського дискурсу та святоотцівської теології, а також глибоких споглядальних концепцій античної драми, прози та поезії» (Словник новогрецької мови, Афіни 2012, Вступ: Особливість грецької мови, с. 13).

Наскільки випадково наша мова займає «привілейоване становище» серед мов світу, що «концепція безперервності для грецької мови є не ідеологією, а відчутною мовною реальністю»?

Ця мова протягом довгих століть була мовою корінних мешканців цього Міста, Міста архієпископів Григорія Богослова, поета богослов’я, та «золотоязичного» Іоанна, «Демосфена Церкви», Міста полігістор Фотій Великий, автори гімнів, поети та філософи. Тут працював Рід Логадес, Центральний Освітній Комітет і Грецька Філологічна Асоціація, виникали піонери та піонери в листах і літературі, тут на початку ХХ століття розгорталася жвава дискусія про елементарне і чисте».

Тоді Патріарх нагадав про вирішальний внесок Церкви у порятунок нашої мовної ідентичності.

«Він засновував школи, будучи певним, що знання і християнська віра становлять серцевину нашої індивідуальності. Ми щодня дивимося на Фанарі у Велику Школу Роду, яка символізує ці титанічні зусилля Церкви у важкі часи та віру в те, що лише знання грецької мови є вступом до високої культури, до етосу свободи, до унікального способу існування та співіснування, думки та дії. І сьогодні Вселенський Патріархат продовжує цю традицію як захисник нашої мовної ідентичності.

Вивчення нашої мови ніколи не було легким завданням. Це вимагало і вимагає розуму, старання і наснаги. Проте ця спроба принесла сторицеві плоди, сприяла розвитку особистості, дала нам задоволення радіти нашим культурним і духовним багатствам, поезії та іншим літературним творам, церковним гимнологіям, вирватися з пасток безплідного утилітаризму. «Ув’язнення корисного» в наш час, у якому, як каже Одіссей Елітіс, «якщо ти не маєш нічого з того, що ти робиш, усі дивляться на тебе з роззявленими ротами» (The Greek of Elytis, Athens 2021, p. 120), посилюється домінуванням квадратної логіки комп’ютерів і технополії, яка домінує у сфері освіти. Ми б сказали, перефразовуючи відповідну фразу, що «вивчення грецької мови не процвітає як приналежність домінованої технікою освіти». На даний момент важко знайти життєво важливе рішення».

Завершуючи своє привітання (повний текст читайте тут), Його Святість згадав про відповідальність і боротьбу всіх, хто представляє присутність грецької мови як рідної в місті, щодо багатовимірних наслідків проблеми скорочення населення гомогенії.

«Жодні зусилля не є розкішшю, коли ми займаємося питанням збереження грецьких знань і грецької мови в колисці роду. Одне можна сказати абсолютно точно: у нас немає іншого виходу, як зберігати та розвивати нашу мовну спадщину, нехтування якою означатиме багаторазове скорочення, звуження нашого духовного горизонту. Багато культурних змагань виграли тут, у центрі Роміозині, у надзвичайно важких умовах. І предмет битви повинен бути переможним, щоб ми могли й надалі, як знову сказав би нам Елітіс, називати море морем, небо небом, сонце сонцем і свободу свободою. Ми всі покликані до спільних зусиль, з упевненістю в собі, з вірою в Божий промисел і з упевненістю, що від Того, Кому багато дано, багато й вимагатиметься, згідно з біблійним «кожним, кому дано». багато, багато запитуватимуть від нього» (Лк. 15, 48).

Вселенського Патріарха та численну аудиторію привітав вих. Посол пан Константінос Кутрас, Генеральний консул Греції в місті, який згадав про важливу роботу, проведену в школах Homogeneia, а також зазначив про великий інтерес, який виявляють турецькі громадяни до вивчення грецької мови.

Після цього грецькі та турецькі вчителі, а також турецькі громадяни, які навчалися грецькій мові, виступили з доповідями про її зв’язок із культурою, літературою та музикою, передаючи, водночас, свій досвід зацікавленості у вивченні цієї мови, який існує в сучасному турецькому суспільстві.

На заході прозвучали традиційні малоазійські пісні у виконанні учасників хору видавництва «Істос», який складається з громадян Туреччини, які навчаються грецькій мові, разом з учнями однорідних шкіл.

Первосвященики Престолу, священнослужителі Патріаршого Суду, Господні Служителі M.t.H.E., Член Парламенту (СІРІЗА) Євген, пані Ніна Касіматі, професори університетів з Туреччини і Греції та кілька турецьких студентів, які навчаються грецькою мовою в місті.

Джерело