Предстоятель автокефальної Української Православної Церкви 26 лютого 2023 року очолив у кафедральному Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Велику вечірню з Чином прощення.

Разом з Блаженнійшим Митрополитом Епіфанієм молилися архієпископ Луганський і Старобільський Лаврентій, намісник монастиря архієпископ Вишгородський Агапіт, єпископ Васильківський Єфрем, братія обителі та запрошене духовенство.

На завершення відправи Його Блаженство виголосив першосвятительське слово та попросив прощення у всіх присутніх в храмі.

Які небезпеки чекають на тих, хто дотримується зовнішніх правил посту без духовної підготовки

У зверненні Предстоятеля УПЦ/ПЦУ Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, розглядається тема прощення та підготовки до Великого посту, владика наголошує, що’ не кожна молитва, богослужіння та піст є угодними Богові, якщо вони не сполучаються з ділами правди та милосердям до ближніх. Стаття наводить біблійні цитати, які підтверджують цей факт і закликають нас приходити до Бога з духом упокорення та серцем скорботним. Вхід у час посту є часом благання до Бога допомогти зробити його плідним, а не лише зовнішньою формою виконання релігійних приписів.

Дорогі владики і отці, брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Щойно ми піднесли особливу молитву з проханням до Бога благословити наш піст. Про що це має нам нагадувати?

Про те, що не всяка молитва, не всяке богослужіння і не всякий піст є угодними Богові. Адже можуть бути і тривалі моління, і пишні багатогодинні служіння, і суворі постування з накладенням на себе багатьох обмежень – але Бог може відкинути все це, якщо за цією формою немає належного наповнення.

Послухаємо, що Сам Всевишній промовляє до людей через пророка Ісаю: «Для чого Мені безліч жертв ваших? – говорить Господь. Я пересичений всепаленнями баранів і жиром відгодованої худоби, і крови тельців і агнців і козлів не хочу. Коли ви приходите стати перед лице Моє, хто вимагає від вас, щоб ви топтали двори Мої? Не носіть більше дарів марних: куріння огидне для Мене; новомісяч і субот, святкових зібрань не можу терпіти: беззаконня – і святкування! […] І коли ви простягаєте руки ваші, Я закриваю від вас очі Мої; і коли ви примножуєте моління ваші, Я не чую: ваші руки повні крови.

Обмийтеся, очистіться; віддаліть злі діяння ваші від очей Моїх; перестаньте чинити зло; навчіться чинити добро, шукайте правди, рятуйте пригнобленого, захищайте сироту, заступайтеся за вдову. Тоді прийдіть – і розсудимо, – говорить Господь. Якщо будуть гріхи ваші, як багряне,  – як сніг убілю; якщо будуть червоні, як пурпур, – як вовну убілю» (Іс. 1:11-13,15-18).

Отже, у цих словах Господь попереджає, що молитви і богослужіння, зовнішнє виконання приписів закону та духовної традиції, якщо все це не сполучається з ділами правди, з милосердям до ближніх – такі молитви, служіння і пости не угодні Всевишньому. Так сказано і у словах покаянного псалма: «Бо коли б Ти жертви забажав, приніс би я: всепалення Ти не бажаєш. Жертва Богові – це дух упокорений, серцем скорботним і смиренним Ти не погордуєш» (Пс. 50:18-19).

Тому, входячи в час посту, ми просимо, щоби Господь допоміг нам зробити його справді плідним. Просимо, щоби молитви наші Він милостиво вислухав, щоби служіння наші – прийняв. Щоби форму посту, яку подає нам Церква як зразок, кожен з нас наповнив належним змістом: сльозами покаяння і полум’яною щирою молитвою, золотом навчання у словах Євангелія, перлами жертовної любові та дорогоцінним камінням добрих діл.

Господь грізно застерігає нас від спокуси дотримуватися лише зовнішньої форми Його шанування, але водночас Він надихає нас обіцянкою бути милостивим, якщо ми справді будемо виявляти розкаяння та бажання виправитися. Якими би важкими не були наші гріхи, як би сильно ми не призвичаїлися до неправедного життя – Бог обіцяє нам Свою всесильну допомогу. «Якщо будуть гріхи ваші, як багряне,  – як сніг убілю; якщо будуть червоні, як пурпур, – як вовну убілю» – каже Він через пророка.

Тому і ми, входячи в дні Великого посту, з одного боку остерігаємо себе від того, щоби він не зводився лише до обмежень у їжі чи інших формальних речей, але був наповнений змістом. А з іншого боку – підбадьорюємо себе надією, що коли прикладемо власні зусилля, то Господь додасть нам духовних сил, зміцнить нас у вірі, очистить через покаяння, оновить і виправить.

Щоби справді гідно звершити піст серед різних його умов ми маємо одну, на якій сьогодні Церква особливо наголошує – умову прощення провин наших ближніх. Про це нагадує нам і читання з Євангелія, яке ми чули на літургії, про це щоразу нагадують нам слова молитви Господньої: «Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». Нагадує про цей обов’язок і притча про немилосердного позичальника, який сам ублагав царя простити йому невідплатний борг, а ближньому своєму значно менший борг не побажав не лише простити, але навіть і надати відтермінування виплати.

Кожен з нас має провини перед Богом і ближніми. Немає людини, яка жила би – і не згрішила. Тому кожна людина потребує, щоби просити прощення у своїх провинах, а також має від серця сама прощати.

Тому і я, знаючи про себе, що як людина міг чимось образити когось з вас чи в інший спосіб завинити – прошу у вас за все це прощення.

Простіть мені отці, браття і сестри все, чим згрішив я, словом, ділом чи думкою і всіма моїми почуттями! Бог Своєю благодаттю і людинолюбністю нехай простить і помилує всіх нас!

Нехай Господь благословить нас на добрий піст! Амінь.