15 серпня Церква святкує Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. У народі цей день здавна називають Першою Пречистою. Того ж дня Предстоятель нашої Церкви очолив престольну Літургію в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври, обителі, якій цьогоріч виповнюється 975 років.

Свято, яке називають Богородичною Пасхою

Саме слово «успіння» означає засинання. І це не спроба пом’якшити слово «смерть».

Церква вірить, що Пречиста Діва не померла у звичному сенсі, а ніби заснула тілом і була взята Сином до вічного життя. Тому це свято про смерть співають радісно, а богослужіння його нагадує пасхальне.

У храмі виносять плащаницю Успіння — так, як на Страсному тижні виносять плащаницю Христову. Але кінець тут інший, світлий.

Чому це важливо саме тепер

У наших селах і містах сьогодні надто добре знають, що таке смерть. Мало родин, які нікого не втратили або не бояться втратити.

І от Церква ставить посеред храму плащаницю та співає радісно. Не тому, що біль не справжній. А тому, що останнє слово в цій історії — не за смертю.

Це і є та відповідь, по яку люди приходять до храму 15 серпня. Не пояснення, а надія, підперта тисячоліттям церковного досвіду.

Що робилося у Лаврі

Літургію в Успенському соборі очолив Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Разом з ним молилися митрополити, архієпископи і єпископи з різних єпархій, зокрема з Криму, Донеччини та Луганщини.

Предстоятель возніс особливу молитву за нашу Батьківщину. Лунали прохання за воїнів, які захищають Україну, за владу і народ, за спокій душ полеглих оборонців і мирних жителів, які загинули під час війни. Владика звершив також священничу хіротонію, а хор ансамблю Державної прикордонної служби прикрасив службу співом.

Помолімося і ми

Просімо Пречисту Діву за наших воїнів на передовій. За поранених і полонених. За матерів і дружин, які чекають.

І за впокій душ тих, кого ми вже не зустрінемо в цьому житті. Пресвята Богородице, спаси нас.