48-річний воїн 44-ї артилерійської бригади, фотограф і доброволець помер від поранень, отриманих під час виконання бойового завдання

У Тернополі прощаються із захисником Україн Юрієм Костишиним із позивним Кіт Характерник. Про загибель воїна-земляка 15 грудня повідомила його дружина Людмила Костишин. Юрій помер від травм, отриманих під час виконання бойового завдання. Він служив у складі 44-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

– Наш Юрчик – батько, чоловік, побратим і Кіт – тепер у Вальгаллі. Неймовірно щира людина. Він любив свою країну, своє місто й своїх близьких, – написала вона у Facebook.
Сьогодні, 16 грудня, о 19:00 відбудеться панахида за загиблим воїном у Домі печалі на Микулинецькому цвинтарі. В середу, 17 грудня, об 11:00 проведуть чин похорону у Пантеоні Героїв.
Юрію Костишину було 48 років. Він народився у Тернополі. У 2015 році добровільно долучився до лав ЗСУ, служив у складі 93 окремої механізованої бригади Холодний Яр.
Після початку повномасштабного вторгнення воював у складі 44 артбригади. Брав участь в обороні Києва, воював на Житомирщині, Донеччині, Запорізькому напрямку, а також на Курщині та Сумщині.
Творчий шлях Юрія Костишина
Юрій Костишин був відомий не лише як військовий, а й як фотограф. У перервах між боями він знімав на телефон природу та своїх побратимів. Його фронтові світлини з 2023 року презентували на виставках в Україні та за кордоном.
У 2024 році в інтерв’ю Суспільному він розповідав історію свого позивного. За його словами, прізвисько Кіт з’явилося ще у шкільні роки, а Характерник додалося після фото, зробленого на фронті у 2015 році, коли побратими побачили в ньому образ козацького воїна.
Після завершення війни Юрій мріяв працювати фотожурналістом. Його світлини раніше використовувалися як ілюстрації у різних виданнях, а також на обкладинці релізу гурту Забавка і Дмитрик – Руїна на слова Василя Труш-Коваля.

Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Вічна пам’ять і слава відважному Воїну, який поклав на вівтар Вітчизни найцінніше – своє життя! Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про воїна-земляка Юрія Костишина стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті близьких, друзів, бойових побратимів, усіх хто знав його, любив і шанував. Герої не вмирають… Вони покидають поле бою на землі і ангелами світла оберігають рідну Батьківщину та свій народ з небес…

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Юрія як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.