33-річний військовослужбовець Петро Білик із 182-го окремого батальйону матеріального забезпечення ЗСУ помер 17 травня. Його проводжатимуть в останню путь у рідному селищі

У громаді Підволочиська готуються до прощання з 33-річним військовослужбовцем Петром Біликом — солдатом 182-го окремого батальйону матеріального забезпечення ЗСУ, який помер 17 травня.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Петро Семенович Білик народився у 1991 році. В останні роки служив у лавах Збройних Сил України, виконуючи завдання у тилу в складі підрозділу матеріального забезпечення. Він підтримував армію на одному з ключових напрямів, що забезпечують життєздатність бойових підрозділів.
Про смерть військового повідомила Підволочиська селищна рада 18 травня. «Його внесок у спільну справу боротьби за свободу та незалежність — неоціненний. Його життя — приклад відданості, скромності й любові до Батьківщини», — зазначили у громаді.

Прощання з Петром Біликом відбудеться у п’ятницю, 23 травня. О 15:00 — зустріч тіла на в’їзді в Підволочиськ. Звідти процесія вирушить на подвір’я по вул. Данила Галицького, 94, де жив захисник України. Після короткої молитви траурна колона попрямує до храму Пресвятої Тройці УГКЦ, де відбудеться чин похорону. Поховають солдата на місцевому кладовищі по вул. Богдана Хмельницького.

Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Висловлюємо найщиріші співчуття сімʼї, рідним, близьким, друзям, побратимам Петра Білика у зв’язку з цією непоправною втратою. Нехай Господь дасть сили пережити цей біль, а Герою дарує вічний спокій. Низький уклін захиснику України. Пам’ять про його жертовність і відвагу залишиться в наших серцях назавжди.

Гірко і боляче, що ми щодня втрачаємо золоте покоління… Війна — це одне з найбільших лих, яке може спіткати людство. Війна не тільки руйнує наші міста, села, домівки, але й ламає долі людей, змінює їхнє сприйняття світу і найгірше — забирає життя… Але Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях. Хай Господь дарує Царство Небесне та вічний спокій його душі!

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Петра як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.