34-річний воїн, який вважався зниклим від травня, повернувся додому «на щиті» — громада схиляє голови в скорботі за Героя, що віддав життя за свободу Батьківщини

Трагічна звістка надійшла у село Малий Ходачків  Збаразької територіальної громади: передчасно загинув захисник України 34-річний Юрій Допір, який вважався зниклим з травня цього року. На нього з надією чекали вдома маленька донечка Мирослава та дружина Мар’яна. Кожен день проходив у чеканні та молитві також рідних зі села Капустинці Збаразької громади, звідки родом військовослужбовець… Юрій був добрим, спокійним, товариським…

НАШ ТЕЛЕГРАМ

«Селищна рада глибоко сумує з приводу передчасної та трагічної смерті Допіри Юрія Васильовича, 16.04.1991 року народження, жителя села Капустинці, Збаразької ТГ, військовослужбовця ЗСУ. Чин похорону відбудеться в п’ятницю, 31 жовтня, об 11-й годині», – написали у Великобірківській громаді.

Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Вічна пам’ять і слава відважному Воїну, який поклав на вівтар Вітчизни найцінніше – своє життя! Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про воїна-земляка Юрія Допіра стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті близьких, друзів, бойових побратимів, усіх хто знав його, любив і шанував. Герої не вмирають… Вони покидають поле бою на землі і ангелами світла оберігають рідну Батьківщину та свій народ з небес…

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Юрія як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.