Після тривалого часу невідомості підтверджено загибель воїна, який віддав життя за Україну ще у вересні 2024 року на Донеччині

Товстенська селищна територіальна громада з глибоким сумом повідомляє про загибель Захисника України, жителя села Шипівці – Стасюка Олега Олеговича, 16 серпня 1988 року народження.

Довгим та болісним було чекання рідними їхнього захисника додому… Воїн-земляк Олег Стасюк віддав найдорожче – своє життя за мирне майбутнє нашої держави, за свободу і незалежність Батьківщини ще у вересні 2024 року. І аж тепер повертається додому, до рідного села, «на щиті».

З 10 вересня 2024 року Олег вважався безвісти зниклим під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Долинівка Покровського району Донецької області. Лише нещодавно, згідно з висновком експерта, рідні отримали трагічну звістку про загибель воїна.

Солдат, стрілець-помічник гранатометника штурмового спеціалізованого відділення, Олег був вірний військовій присязі та мужньо виконував свій обов’язок до останнього подиху.

Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Вічна пам’ять і слава відважному Воїну, який поклав на вівтар Вітчизни найцінніше – своє життя! Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про воїна-земляка Олега Стасюка стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті близьких, друзів, бойових побратимів, усіх хто знав його, любив і шанував.

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Олега як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.