Її подвиг — це мужність, смирення і тридцять вісім років молитви. Акафіст свідчить про її небесну славу.

Подвижниця, яка обрала духовну свободу замість земних радощів

Преподобна Єфросинія Олександрійська: приклад любові до Христа і перемоги духа над світом

У Православній Церкві особливе місце займає шанування преподобної Єфросинії Олександрійської — святої подвижниці, яка своїм життям засвідчила безмежну любов до Христа, мужність і смирення. Акафіст, складений на її честь, відкриває перед нами не лише образ святої жінки, але й силу її подвигу, що перевищив звичайні людські можливості.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Народжена від благочестивих батьків Пафнутія та його дружини, Єфросинія була виблагана в молитвах як дар Божий. З юних років вона виховувалася в православній вірі, засвоюючи чесноти смирення та любові до Бога. Коли настав час її шлюбу, Єфросинія, натхненна небесним покликанням, відмовилася від земного нареченого і віддала своє серце лише Христові.

Переодягнувшись у чоловічий одяг, вона вступила до монастиря під іменем євнуха Ізмарагда, щоб присвятити своє життя молитві, посту й подвижництву. Її шлях не був легким: вона зазнала спокус, боротьби з пристрастями і підозр з боку братії. Та Єфросинія, сповнена Божої благодаті, виявила мужність і стійкість, завдяки яким здобула вінець нетлінної слави.

Тридцять вісім років свята провела в самотності, невпинно молячись і укріплюючись у вірі. У день свого відходу вона відкрила таємницю життя батькові Пафнутію, який невтомно шукав її, і з миром відійшла до Господа.

Мощі преподобної стали джерелом благодаті й чудес: через них Господь дарував сцілення немічним і розраду скорботним. Її подвиг і сьогодні залишається світлом для всіх, хто прагне духовного вдосконалення.

Акафіст преподобній Єфросинії є не лише молитовним текстом, а й духовним свідченням: у ньому ми бачимо, як через віру, смирення і любов людина може піднестися над земними пристрастями й досягнути небесної радості у Христі.

Молитва преподобній Євфросинії Олександрійській

О, свята преподобна мати наша Євфросиніє! Нині світлу пам’ять твою, розчуленими серцями взиваємо тобі: ти послухавшись благого Учителя Господа нашого Ісуса Христа, що говорив в Євангелії: Хто любить отця чи матір більше Мене, не є Мене достойним, та хто не відречеться всього свого майна, не може бути Моїм учнем, і всм житієм своїм послідувала ти Йому. Випроси нам, мати наша Євфросиніє, сили і дійства Святого Духа, щоб викорінити будь-який гріх в нас існуючий та вчини душі наші в храмі Божому; запаливши серця наші любов’ю до Господа щоб виконати вустами нашими висловлювання Його і звершити хотьбу нашу перед лицем Божим у всякому благочесті та чистоті, щоб небесними заступництвом твоїм спасенні побачимо славу Божу, славлячи Отця і Сина і Святого Духа на віки віків. Амінь.

Джерело: Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія