У Великий вівторок християни згадують проповідь Ісуса Христа про останні дні світу, яка містить притчу про десять дів. Ця притча нагадує нам про несподіваність і невідомий час приходу Христа, який буде як “злодій вночі”, тому ми повинні бути готові до його приходу в будь-який момент. У решті днів Страсного тижня християни згадують останню вечерю, розп’яття та смерть Ісуса на хресті, його спочинок в гробі та воскресіння з мертвих у Великдень.

Християни вшановують останні дні Ісуса Христа на землі.

Страсний тиждень – це період, коли християни згадують про останні дні Ісуса Христа на землі, Його смерть і воскресіння. Сьогодні, у Великий вівторок, ми згадуємо проповідь Спасителя у Єрусалимському храмі, яка стосувалася останніх днів буття видимого світу.

Ісус Христос розповів про ознаки кінця світу та виголошує декілька притч есхатологічного спрямування. Одна з таких притч – про десять дів, що покладена в основу більшості богослужбових текстів перших трьох днів цієї седмиці.

У цій притчі розповідається про одну з весільних східних традицій, згідно з якою наречений ішов за нареченою, яка чекала на нього в домі свого батька. Її подруги, дівчата, із запаленими світильниками, тобто олійними ліхтарями, повинні були зустріти жениха і привести його до майбутньої дружини. Проте, коли жених забарився, всі задрімали і поснули, а коли дівчата помітили, що олії стало бракувати, п’ятеро мудрих дів, яких Господь назвав такими, передбачили цей випадок і взяли з собою оливу про запас, інші ж, нерозумні – ні.

Так, коли прийшов наречений, п’ятеро мудрих дів разом з ним увійшли на весілля, а двері торжества зачинились. Пізніше, коли прийшли інші дівчата, побачивши замкнені двері, вони просили їх відкрити, але на це наречений відповів, що не знає їх. Ця притча вказує на несподіваність і невідомий час приходу Христа, який буде як “злодій вночі”. Вона нагадує нам, що ми повинні бути готові до приходу Христа в будь-який момент, адже ми не знаємо, коли він прийде.

У Великий Четвер ми згадуємо останню вечерю Ісуса зі своїми учнями, де він встановив святу трапезу та започаткував святе причастя. У велику П’ятницю ми згадуємо розп’яття та смерть Ісуса на хресті, а в Велику Суботу – його спочинок в гробі.

А в неділю, що йде, святкується найбільше християнське свято – Великдень, коли ми відзначаємо воскресіння Христа з мертвих. Це свято символізує перемогу життя над смертю та є образом нашої надії на вічне життя в Божому Царстві.

Автор: прот. Роман Будзинський – духівник ГО “Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія”

Джерело: Фонд пам’яті Митрополита Мефодія