Релігієзнавець Юрій Чорноморець пояснює, чому процес переходу парафій від УПЦ МП до ПЦУ відбувається повільно. Він зазначає, що основною причиною є недостатня кількість підготовлених священників у ПЦУ, особливо у східних областях. Нестача духівників утруднює людям прийняття рішення про перехід, оскільки вони не бачать, з ким саме будуть мати справу. Релігієзнавець пропонує ПЦУ активно підготовляти більшу кількість священників та врахувати досвід католицької церкви, де деякі священики працюють також у звичайних професіях.

Нестача підготовлених священників гальмує перехід парафій до ПЦУ, зауважує релігієзнавець

Православна церква України не готова до масових переходів громад від УПЦ МП. У ПЦУ немає достатньої кількості підготовлених священників

Про це розповів релігієзнавець і доктор філософських наук, який був снайпером ЗСУ, Юрій Чорноморець.

“Вважаю, що Православна церква України повинна швидко підготувати дуже велику кількість священників. У такому разі до них перейшли б набагато більше парафій. Люди просто не бачать духівників, з яким вони будуть. Їх просто немає”, – зазначив Чорноморець.

Він каже, що нестача священнослужителів є реальною проблемою, особливо для східних областей. 

“Ось мої снайпери стоять у Харківській області, а з регіону в Росію вже втекло 18 священників московського патріархату. Храми відкриті, люди кажуть “дайте нам 18 священників і ми перейдемо до ПЦУ. Але хто тут погодиться до нас їздити?” –  пояснює релігієзнавець.

Тому зараз, на його думку, основне завдання ПЦУ – швидко підготувати дуже велику кількість духівників. Темпи переходу від УПЦ МП до ПЦУ (приблизно по дві парафії щодня) Юрій Чорноморець вважає не критичними, але все ж занадто повільними.

“Ставиться певна планка. Але де взяти стільки людей, якщо вони говорять, що священника треба готувати мінімум 4 роки. А потім та людина, яка стала священником, не має більше жодної професії. Що вона буде робити і чим заробляти на життя? Тобто усе не продумано. Люди не розуміють, що ситуація змінилася, і живуть так, як і було раніше. Священники потім змушені здобувати другу освіту і все одно працювати. Та краще взяти зразу освічених людей у себе серед мирян, запитати, хто з них готовий послужити Богові, проведіть тримісячні курси і все. Треба ризикувати, а в нас ніхто не ризикує. Тому ясно, що переходів мало. А чому б вони були? От уявімо, що громада перейшла, а потім священник раз в місяць приїде?”, – зазначає релігієзнавець.

Крім того, Юрій Чорноморець радить звернути увагу на досвід католицької церкви, в якій свого часу були так звані робітники-священники, які з усіма працювали п’ять днів на тиждень, а потім у неділю служили.