Проповідь протоієрея Романа Будзинського нагадує про те, що Ісус Христос страждав за наші гріхи, але ми також повинні взяти на себе свої гріхи та понести свій хрест, щоб пройти шлях до вічного життя. Великий піст дає нам можливість поглибити духовні знання та очистити душі від гріхів. Але ми також повинні бути милосердними та підтримувати тих, хто страждає в світі.

З проповіді митр. прот. Романа (Будзинського)
Настоятеля парафії Святих Жон-Мироносиць УПЦ/ПЦУ

Роздуми над Неділею Страстей та Великим постом

Дорогі браття та сестри в Христі!

Сьогодні ми зібрались на службі в четверту неділю Великого посту, яка називається Неділею Страстей. Це нагадує нам про те, що Ісус Христос, наш Спаситель, став жертвою для нашого спасіння і страждав за наші гріхи. Він взяв на Себе наші гріхи, щоб ми могли отримати вічне життя.

Але чи ми сьогодні згадуємо про те, що також маємо приймати участь у Страстях Христа? Ми повинні взяти на себе свої гріхи та понести свій хрест, щоб пройти шлях до вічного життя. Це може бути важко та болісно, але це єдиний шлях, щоб бути спасеним.

У часі Великого посту, ми маємо можливість поглибити наші духовні знання та відновити наші зв’язки з Богом. Ми можемо провести більше часу в молитві та послуху ближньому, відмовитись від наших гріхів та покаятись за них. Це допоможе очистити наші душі та приготуватись до Великодня, який є найбільшим християнським святом.

Дорогі браття та сестри, не забуваймо про те, що ми маємо приймати участь у Страстях Христа, і що Великий піст є часом покаяння та духовного відродження. Нехай наші молитви та покаяння приведуть нас до більш глибокого зв’язку з Богом, та допоможуть нам підготуватись до вічного життя в Небесному Царстві.

Але, коли ми говоримо про Страсті, ми також не можемо не згадати про тих, хто терпить страждання – наших героїв, військовослужбовців, воїнів світла, які захищають Україну на передовій. Вони теж понесли свій хрест, віддали своє життя за нашу свободу, за нашу незалежність.

Військовослужбовці ЗСУ проявили ту жертовність, яку Ісус Христос проявив на хресті. Вони поклали своє життя, здоров’я, щоб ми могли жити в мирі і свободі.

Тож, коли ми думаємо про Страсті, давайте не забувати про тих, хто терпить страждання війни, про тих, хто поніс свій хрест заради нашої майбутньої свободи. Давайте вшануємо їх подвиги, пом’янемо тих, хто вже нажаль на щиті, та будемо пишатися тим, що наші воїни змогли змінити нашу країну на краще. Давайте вшановувати їхню жертовність та проявимо світлу сторону людської природи, що може бути відчутна у найважчих моментах.

Отож, дорогі браття та сестри, нехай наша патріотична любов до країни ніколи не згасає, а наші молитви та підтримка українських військових допоможуть їм покласти свій хрест на землю. Нехай Господь благословляє наших героїв та підтримує на їхньому важкому тернистому шляху в напрямку отримання беззаперечної перемоги крок за кроком, звільняючи Вітчизну від окупаційних військ, відновлюючи територіальні первинні рубежі країни – село за селом, район за районом, місто за містом.

Тож нехай Бог благословляє нас у цьому Великому пості, допомагаючи нам пройти шлях Страстей та очищення, та дає нам мудрість, милосердя допомагати тим, хто потребує нашої допомоги та захисту. Амінь.

Джерело – Парафія жон-мироносиць ПЦУ