Офіційно підтверджено загибель старшого солдата Василя Валігури, який майже два роки вважався зниклим безвісти; громада висловлює співчуття та вшановує його жертовність

З глибоким сумом та невимовним болем повідомляємо про трагічну звістку, що знову сколихнула Почаївську громаду: майже два роки тому загинув 29-річний воїн-земляк Василь Валігура.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

«У жорстокій війні з російським окупантом, захищаючи свободу та незалежність України, загинув ще один наш Герой – житель села Комарівка, старший солдат Валігура Василь Сергійович, 1995 року народження, який вважався зниклим безвісти. Проте, згідно з офіційним сповіщенням, стало відомо, що його життя обірвалося 13 лютого 2024 року поблизу населеного пункту Часів Яр на Донеччині. Оператор відділення управління командира батареї, він до останнього подиху залишався вірним Військовій Присязі та Українському народові. Під час бойового зіткнення, внаслідок ворожого мінометного обстрілу, Василь проявив неймовірну мужність, стійкість та героїзм. Почаївська громада схиляє голови у скорботі. Висловлюємо найщиріші співчуття родині, близьким, друзям та побратимам загиблого Героя. Його подвиг, його жертовність заради нашого майбутнього назавжди залишаться в пам’яті та серцях земляків», – йдеться у дописі громади.

Про час та місце зустрічі тіла полеглого воїна-героя Василя Валігури буде повідомлено додатково.

Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Вічна пам’ять і слава відважному Воїну, який поклав на вівтар Вітчизни найцінніше – своє життя! Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про воїна-земляка Василя Валігуру стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті близьких, друзів, бойових побратимів, усіх хто знав його, любив і шанував. Герої не вмирають… Вони покидають поле бою на землі і ангелами світла оберігають рідну Батьківщину та свій народ з небес…

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Василя як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.