У Бейруті Папа нагадав про необхідність зцілення історичних ран і відновлення довіри між громадами.

Правда і примирення мають рости разом — інакше мир залишиться крихким

Четвертий день перебування Папи Лева XIV у Лівані став промовистим жестом підтримки країни, яка пережила роки політичної кризи, економічних потрясінь і соціальної нестабільності. У неділю, 30 листопада 2025 року, Святіший Отець виголосив промову в президентському палаці, зустрівшись із представниками влади, дипломатичного корпусу та громадянського суспільства. Центральною темою стали три риси справжнього миротворця — здатність починати наново, ступати шляхом примирення і мати мужність залишитися.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Зустріч відбулася попри сильну зливу, що накрила Бейрут. Та навіть під мокрим небом десятки людей стояли обабіч дороги, вітаючи Папу, який частину маршруту подолав у панорамному автомобілі. Цей простий жест відкритості до людей став своєрідною передмовою до його виступу.

Мир як «відкритий будівельний майданчик»

У промові Лев XIV наголосив: мир у Лівані — це не просто політичний термін, а покликання, яке пронизує національну свідомість. «Ваш народ не здається, — сказав він, — а після кожного випробування вміє починати наново. І ця здатність — одна з найважливіших ознак миротворця».

Папа зазначив, що сучасний світ занурений у песимізм і втому, але Ліван, попри власні рани, зберігає прагнення до життя. Він підкреслив важливість відповідальності політичних лідерів: служіння народу, близькість до людей та спільне будування надії.

Мова надії замість мови розчарування

Святіший Отець звернув увагу на сильне ліванське громадянське суспільство, яке, навіть у найважчі роки, залишалося мотором змін. Він закликав політичні еліти відмовитися від мови конфронтацій і говорити мовою надії — мовою, що здатна об’єднати людей у прагненні спільного майбутнього.

«Бажаю вам зазвучати єдиною мовою: мовою надії», — наголосив Папа. Він також підкреслив вагому роль ліванської діаспори, яка залишається частиною національного тіла та джерелом підтримки.

Примирення: шлях довгий, але необхідний

Другою рисою миротворців Лев XIV назвав здатність до примирення. Нагадавши, що рани пам’яті потребують часу, він водночас підкреслив: без праці над зціленням минулого неможливо створити майбутнє. Примирення — це не результат миттєвих угод, а тривалий шлях, який вимагає наснаги, мудрості й відкритості.

«Істина та примирення завжди зростають разом», — зазначив Папа. Його слова прозвучали як заклик до взаємодії між різними громадами, конфесіями та політичними середовищами.

Мужність залишатися

Третьою рисою миротворця Папа назвав готовність залишатися — не тікати від труднощів, а працювати поруч зі своїми співгромадянами. Зокрема, він наголосив на проблемі еміграції молоді, для якої відсутність перспектив стає важчим тягарем за любов до Батьківщини.

Лев XIV підкреслив: Церква прагне, щоб «ніхто не був змушений виїжджати», а ті, хто бажає повернутися, мали можливість зробити це гідно і безпечно. Папа також подякував жінкам, назвавши їх незамінними носіями «терплячої та вимогливої культури миру».

Візит, що прагне перемінити майбутнє

Перший день візиту Папи Лева XIV у Ліван став важливим знаком: навіть у країні, де конфлікти й кризи залишили глибокі тріщини, мир залишається можливим. Світло будівництва миру — повільне, але незгасне. І, за словами Папи, здатність розпочинати знову стає для ліванців дорогоцінним даром, яким вони вже багато разів ділилися зі світом.

ДЖЕРЕЛО