У рамках відзначення 269-ї річниці Дня міста Кропивницький розпочало свято молитвою у храмі Успіння Пресвятої Богородиці. Громада згуртувалася, щоб висловити подяку Богу за збережену незалежність України та вшанувати пам’ять героїв, які віддали свої життя за мир і свободу. Молитовні прохання за воїнів, які захищають Батьківщину, та переконання в перемозі правди і справедливості стали основними темами цього свята.

Громада об’єднана в молитві за Україну та героїв на передовій

Кропивницький сьогодні відзначає День міста, 269-ту річницю. Ми розпочали це святкування зі спільної молитви у прекрасному храмі Успіння Пресвятої Богородиці, громада якого нещодавно доєдналася до родини Православної Церкви України.

Разом з архієреями, духовенством і громадою ми піднесли подячну молитву Богові за те, що зберіг нам Україну, що Він і до цього часу благодіє у нашому житті, бо без цієї допомоги, напевне, ми би не встояли. Знаємо, що лютий і підступний ворог мав бажання захопити Україну вже протягом кількох перших днів цієї війни – але ми виявились духовно незламними, сильними, рішучими та відповідальними. Ми встояли і боронимо нашу, Богом дану українську землю вже півтора роки повномасштабної війни. Але ця війна триває значно довше, і навіть не 10-й рік, а понад три століття. Бо ворог завжди прагнув нас поневолити, знищити, розчинити як окремий народ, окрему націю. І коли йому це не вдалося політично, він вирішив нас знищити фізично.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Але і це йому не вдасться – переконаний, бо на нашому боці правда. Нині ми об’єднані, сильні і незламні духовно, тому й надалі будемо протистояти злу, яке увірвалося в наш спільний мирний дім. Ми покликані це зло присікти, очистити нашу українську землю від чобота окупанта. Так і буде, бо ми торуємо шлях правди і справедливості.

Особливі молитви ми піднесли сьогодні за наших новітніх воїнів-героїв, адже завдяки саме їхньому героїчному подвигу ми маємо тут відносний мир: можемо збиратися, продовжувати нашу діяльність. Але маємо пам’ятати, що там, на передовій, наші воїни боронять нас ціною власного життя. Тому ми молимося за кожного з вас і згадуємо тих, які відійшли у вічність. Вони для нас живі у пам’яті, і через молитву ми виявляємо до них свою любов. Їхня жертва не повинна бути марною. Вони захищали право жити у рідній незалежній державі, за це вони віддали свої життя. Тому ми повинні це пам’ятати, молитись і робити все від нас залежне, продовжуючи їхню справу і наближаючи велику українську перемогу.

Нехай Боже благословення і надалі перебуває над усіма нами!