У час випробувань мільйони українців щодня звертаються до святих, як до духовних родичів, що підносять наші прохання до Бога.
Молитва як акт довіри, любові та духовного братства перед лицем небезпеки
Чому ми звертаємося до святих, особливо коли болить?
«Джерелом благодаті є Сам Бог. Але зі Святого Письма можна побачити, що Бог завжди діє в цьому світі через Ангелів або людей. І коли ми молимося один за одного, і коли за нас молитовно заступається святий, то милість Божа діє через нас і завершує те, що Він Своєю волею постановляє. Ось чому ми віримо і сповідуємо, що Бог – «Дивний у святих Своїх», а їх ми величаємо, прославляємо і намагаємося наслідувати їхній приклад у своєму житті». – Блаженніший Митрополит Володимир Сабодан.
У дні, коли повітря пронизане тривогою, а земля щодня приймає у себе нові сліди війни, українці знову і знову звертаються до неба. До Бога. До святих. Бо інтуїтивно відчувають: на війні немає випадковостей, а отже — й молитва не є формальністю. Вона — останній бастіон надії.
Чому саме святі? Хіба не достатньо звернутися до Бога напряму?
Це питання, що звучить час від часу і серед воцерковлених християн. Та відповідь дає нам сама традиція Церкви: Бог є джерелом усякої благодаті, але часто діє у світі через тих, кого освятив. Святих. Бо Йому угодно, щоб і на небі, і на землі діяла любов — не абстрактна, а конкретна, через ближніх. А святі — це наші ближні, лише вже прославлені в Царстві Небесному.
Молитва до святого — це не обхід Бога. Це прохання до старшого брата чи сестри у Христі: «Помолися зі мною. Підтримай мене перед Престолом Божим. Стань моїм заступником».
І як же не просити в них допомоги сьогодні, коли навколо — суцільний Голгофський шлях?
Апостол любові серед вогню війни
Символічно, що ці думки приходять саме в день вшанування святого апостола і євангеліста Іоана Богослова. Того, кого Сам Христос назвав улюбленим учнем. Того, хто не втік від хреста, а стояв під ним. Того, хто знав силу любові — й передав її нам у кожному слові свого Євангелія.
Саме апостол Іоан став речником тієї правди, що не сила перемогу бере, а любов. І саме цю силу любові ми сьогодні просимо для себе, для наших захисників, для всієї країни, що виборює не просто мир, а майбутнє, де людину не вбивають за її мову, свободу чи гідність.
Його послання просте й вічне: «Хто не любить, той не пізнав Бога, бо Бог є любов» (1 Ів. 4:8). І в цьому світлі молитва до святого — це не магічний обряд, а акт довіри. Ми віримо, що апостол Іоан не перестав бути нашим братом лише тому, що переступив поріг вічності. Навпаки — тепер він ще ближче до Божого серця.
Війна як випробування і шанс
Сьогодні молитва до святих для мільйонів українців стала щоденною практикою. Не тому, що ми забули про Бога, а тому що ми Його шукаємо. І розуміємо, що всі ми — частина Його великої родини. Родини, де є місце і для мученика, і для простого воїна, і для святого, і для матері, котра плаче.
Звертаючись до святих, ми не втрачаємо, а збагачуємо свою молитву. Вона стає ширшою, об’ємнішою, глибшою. Це — не заміна стосунків з Богом, а прояв довіри до Його народу.
І тому — молімося. До апостола Іоана Богослова. До мучеників, до преподобних, до новомучеників української землі.
Бо там, де зневіра стирає з лиця надію — молитва знову творить обличчя нації. І серед молитви — голос святих завжди поруч. Вони з нами. Бо вони — з Богом.
Молитва до апостола Іоана Богослова
О великий апостоле, євангелісте громоголосий, Богослове довершений. Ти бачив таємні одкровення, що чекає людство, непорочний і возлюблений наперснику Ісуса Христа! Прийми нас, грішних, під своє заступництво. Випроси у Всемилостивого Людинолюбивого Христа, Бога нашого, милості, Який перед твоїми очима Кров Свою пролив за нас.
Нехай помилує нас і простить наші гріхи по милості Своїй, і дарує нам здоров’я духовне і тілесне, всяке благодіяння та достаток. Настав нас отримати все це на славу Його, Творця, Спасителя і Бога нашого. А по кончині дочасного життя нашого нехай позбавить нас від немилостивих мучителів на митарствах, і щоб ввійти нам в Небесний Єрусалим, якого славу ти бачив в Одкровенні.
О, великий Іоане! Збережи всі міста християнські, храм цей, тих, хто служить і молиться в ньому, від голоду, згубної смерті, вогню і меча, навали іноземної і міжусобних війн. Порятуй нас від всякої біди і напасті та молитвами твоїми відведи від нас праведний гнів Божий, і випроси для нас Його милосердя.
О великий Боже, Альфо і Омего, джерело і осново нашої віри! На моління уповаємо Іоана святого, через якого Ти нам відкрив Себе, незбагненного Бога, в невимовному Об’явленні. Прийми його прохання за нас і даруй нам милосердя в просьбах наших на славу Твою. Понад усе допоможи нам стати духовно вдосконаленими, щоб увійти в Обителі Твої.
О Небесний Отче, Творцю всього небесного і земного, Всесильний Царю! Торкнись перстом Твоїм сердець наших, щоб перетворити їх з кам’яних на плотські, щоб цими новими і очищеними серцями ми удостоїлись бачити Славу Твою та розрізняти добро і зло.
Духом Премудрості очисти наш розум і нашу душу, щоб Премудрість Твоя вчила нас Заповідям Твоїм і тому, що угодне Тобі. Щоб ми жили не по плоті, а по Духу, і сподобились з Іоаном прославляти ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, повсякчас і на віки віків. Амінь.
Авторська колонка В’ячеслава Ковтуна
Соц.медіа